emblem
Меню Закрити

Написати священику

(Тут ви можете запитати про свята, пости, сповідь, покликання, сімейні стосунки, Церкву та багато іншого)

Успення Пресвятої Богородиці (м.Тернопіль)

Історія становлення монастирської церкви Успіння Пресвятої Богородиці м.Тернопіль

Ще в час першої світової війни, в часі російської окупації, коли більшість священиків були арештовані, вперше на Тернопільщині редемптористи розпочали душпастирську працю в опустілих парохіях. Першими редемптористами, які трудилися в парафії були о. Бонн та о. Яків Янсенс.

В Тернополі перед ІІ світовою війною налічувалось З5 тисяч населення, яке було розділене на три майже рівні групи: українців (12 тисяч), поляків і євреїв. Українці, греко-католики мали три маленькі церкви в місті: Надставна - Чесного Хреста, над ставом; в центрі міста по вулиці Руській - парафіяльна Різдва ГНІХ; Успення Божої Матері, звана Монастирська.

У 1931 р., за сприянням о. Конрада, о. Й. Схрейверс посилає о. Йосифа де Вохта розпочати працю у храмі Успення Пресвятої Богородиці. У перші дні липня о. Де Вохт приїхав до Тернополя, щоб оглянути церкву і площу. Опісля митрополит Андрей Шептицький і віце-протоігумен о. Й. Схрейверс уклали угоду.

16 вересня 1931 року до ігумена долучилися о. Карло Більке і бр. Петро Каваців. А пізніше о. Франциск Ван де Босс, о. Михайло Пристай, бр. Василь Стець. 20 вересня 1931 року, у неділю, о. крилошанин Володимир Громницький впровадив редемптористів до церкви Успіння Пресвятої Богородиці та вручив їм ключі. 21 вересня 1931 року, в свято Різдва Божої Матері, о. Де Вохт відправив першу Службу Божу.

Отці розпочали свою працю з упорядкування храму і території навколо нього. На початку відправляли лише одну Св. Літургію у будні, але після проведення реколекцій у Великому Пості 1932 р. кількість парафіян дуже зросла, тому отці відправляли Богослуження тричі на день. Проповіді, навчання літургічного співу та роз'яснення богослужень пригортали чимраз то більше людей.

Церква стала замалою для такої кількості людей, тому отці розширили храм, добудувавши північну і південну частини. Пізніше зробили гарні широкі сходи від входу аж до дороги. Під кінець 1936 р. повстала гарна і велика церква, яка могла вмістити 2000 осіб. 7 липня блаженний вл. Миколай Чарнецький урочисто посвятив її. В цей день люди принесли по відрізу білого полотна, з'єднали розпростерті полотна одне з одним довкола церкви - то була крижма від люду, який через свою участь у будові був її "хресним".

Але як і в інших місцевостях, так і тут прихід радянської влади спричинив великі страждання для отців і парафіян. Масові арешти, депортація українського населення, ув'язнення священиків у післявоєнні роки були страшною прелюдією до трагедії, яка спіткала згодом не одну святиню. Під тиском і погрозами знищення, в серпні 1946 р. отці і брати були змушені покинути монастир.

До 1960 року церкву то зачиняли, то дозволяли відправляти православним священикам. Сумні були дні для Тернополя у 1962 р. Після того як зруйнували дзвінницю, 25 серпня вранці комуністи скинули хрест із середньої бані і почали руйнувати церкву всередині, ламали образи і престоли, зривали підлогу. В той час знімали бляху з захристій і бокових бань, бурували діри в стінах і закладали вибухівку. 18 жовтня о 5 годині після обіду вісім разів вибухав заряд у церкві, але церква не завалилась.

Цілий день в неділю 18 листопада і цілу ніч світили в церкві, бурували отвори і закладали вибухівку, а в понеділок 19 листопада 1962 року о 7.30 стався вибух і стіни впали. Природа заплакала дощем. Скоро після вибуху люди з цілого міста і з околиць приходили, щоб на власні очі побачити ту велику кривду, яку їм заподіяли. Після того почали поспіхом (не перериваючи робіт, навіть вночі) розбивати бані і вивозити автомашинами уламки, щоб чим швидше приховати свій злочин.

Ніхто не міг тоді і подумати, що прийде інший час, коли Монастирська церква, заново збудована, постане у всій своїй красі і величі на цьому ж місці, на розі Микулинецької рогатки уже за часів незалежної України.

У серпні 1990 р. на місці колишньої Монастирської церкви Успіння, встановлено хрест і статую Матері Божої. На празник Успіння Пресвятої Богородиці біля хреста вл. Михайло Сабрига відправив Службу Божу. Через рік розпочато будову тимчасової каплички. 19 серпня 1991 р. відбулося посвячення каплички. А згодом вл. М. Сабрига посвятив наріжний камінь під будову церкви. Від самого початку опіку над відновленням святині займалися отці редемптористи.

28 серпня 1993 р. вл. М. Сабрига у співслужінні архимандрита о. Івана Ляссо, о. Врубеля, Генерального Дорадника, о. І. Возняка, Протоігумен Львівської Провінції відслужив першу Св. Літургію у відновленому храмі Успення Пресвятої Богородиці.

Опісля отці відбудували монастир, упорядкували територію. 29 листопада 1999 р. за клопотанням о. ігумена і за сприянням вл. М. Сабриги чудотворну ікону Матері Божої було повернено до нашої церкви. При церкві існує братство Матері Божої Неустанної Помочі, три хори - дорослий, молодіжний і дитячий. Гуртується молодь. Одночасно протягом усього часу отці проводять місії, реколекції для мирян і духовенства Тернопільської єпархії.

Настоятелі монастиря Успіння Пресвятої Богородиці:

  • Де Вохт Йосиф 15 вересня 1931 - 21 червня 1933
  • Породко Володимир 21 червня 1933 – 1 травня 1939
  • Ванганзенвінкель Людвік 1 травня 1939 – жовтень 1939
  • Перетятко Михайло жовтень 1939 – 5 січня 1941
  • Рудка Василь 5 січня 1941 – червень 1941
  • Зятик Іван червень 1941 – січень 1942
  • Величковський Василій січень 1942 – липень 1943
  • Ван де Малє Маврикій 15 серпня 1943 – березень 1944
  • Величковський Василій березень 1944 – 9 серпня 1945
  • Козак Петро 9 серпня 1945 – серпень 1946
  • Шевчишин Михайло липень 1992 – 26 квітня 1996
  • Хрипа Михайло 26 квітня 1996 – 4 листопада 1996
  • Шевчишин Михайло 4 листопада 1996 – 7 червня 2005
  • Ференц Мар’ян 7 червня 2005 – 15 листопада 2008
  • Мірчук Петро 15 листопада 2008 – 6 березня 2011
  • Кашуба Олег 6 березня 2011 – 22 лютого 2015
  • Безкостий Ігор 22 лютого 2015 - 15 лютого 2019
  • Ліниця Василь 15 лютого 2019 - 

Спільнота монастиря







 

Успення Пресвятої Богородиці

вул. Острозького, 51
м. Тернопіль
(0352) 25 49 77