emblem
Меню Закрити

Написати священику

(Тут ви можете запитати про свята, пости, сповідь, покликання, сімейні стосунки, Церкву та багато іншого)

Про "сильні молитви"

«Сильні молитви», «Сильні цитати з Біблії» і т. п., виглядає, набирають великої популярності в нашій духовності: все частіше натрапляю на них в соцмережах, на різних сайтах, навіть християнських. А чи ми задумуємося над тим, що це означає? Що таке сильна молитва? Ісус відмовляв якісь особливі, «сильні» молитви до Отця? Чи є молитви не сильні? Чи є одні уривки Святого Письма більш сильні, а є менш сильні? Чи одні слова Бога є більш значущими, а інші – менш значимі?

А в чому причина такого явища? Що зацікавлює нас переходити за такими посиланнями, шукати особливих молитов, цитат і т. д.? Думаю, в тому, що ми не розуміємо до кінця суті християнської молитви і духовності як відносин з Богом-Татусем. Якщо «просто» помолитися, висловити Богові свої потреби своїми словами, недостатньо (якщо не стається так, як я хочу), я починаю шукати інших способів, як «добитися» в Бога свого. Це як діти, які шукають різних способів отримати від батьків те, чого їм хочеться. І це називається дуже просто – маніпуляція. Позиція християнства – це насамперед шукати Божого Царства, його волі, його слова, довіряючи все решта його турботі і мудрості (пор. Мт 6,31-33). І якщо я не отримую відразу того, про що попросив – я довіряю Богові, який знає, що і коли мені дати, а чого мені краще не отримувати. Або ж проаналізувати, наскільки я відкритий на те, щоб прийняти Божі дари в своє серце і в своє життя. Християнин не маніпулює Богом, а дозволяє Богові провадити себе, бо Христос – Дорога, Правда і Життя (пор. Йо 14,6).

Маніпуляція – це метод, який використовують поганство і магія: задобрити, здійснити певні ритуали, завдяки яким змусимо божество (чи певну «силу») здійснити наші прагнення. І думаю, Богові обідно, коли ми в такий спосіб «будуємо відносини» з ним. Обідно, коли перетворюємо молитву в магічні ритуали. Обідно, коли перетворюємо Боже Слово на інструмент маніпуляції його любов’ю і добротою.

Але, мабуть, найгірше – це наслідки такого підходу до духовності. А вони дуже прості: ми не зростаємо духовно, не наближаємося до Бога. Відповідно, не переживаємо своєї внутрішньої свободи, не отримуємо радості і миру, не досвідчуємо щастя бути дитиною Бога, якій він дарує самого себе і все, що створив для нас. Натомість зростає тривога, невдоволеність, часто – скрупульозність. Ми стаємо «блудними синами», для яких важливо отримати свій спадок і розтратити його так, як хочеться. А коли розтратили – відчуваємо себе гірше від свиней, бо вони мають що їсти, а ми голодуємо в чужому краю.

До речі, чужий край – дуже цікавий образ. Часто в результаті пошуків таких «сильних молитов» люди потрапляють під вплив різних нехристиянських (часто східних) релігій чи рухів (таких як нью-ейдж і багатьох інших), де неважко при здоровому глузді прослідкувати руку духів, які не ведуть до Бога (розуміємо, що йдеться про злих духів). А це може обернутися низкою інших духовно-психологічних проблем для людини. Коли потрапляємо на їхню «територію», то потрапляємо під їхню владу. А диявол – ворог, ціль якого – нищити, руйнувати, губити… (пор. Йо 10,9-10).

Я згідний, що ми схильні шукати легких шляхів. І наша природа, зранена гріхом, дається взнаки. Але воно того варте? Чи справді пошук легких шляхів завжди увінчується хепі-ендом? Христос прийшов об’явити Отця, який нас любить і запрошує увійти з ним в спілкування (у відносини), яке є джерелом нашого миру, нашого духовного зростання, віднайдення справжнього щастя. Він дарує нам Святого Духа, який є рікою живої води, яка тече з нашого нутра (пор. Йо 7,37-39). Спілкуймося з Богом як дитина з Батьком, будуймо свої унікальні відносини з ним, відкриваймо перед ним своє серце і своє життя і дозвольмо йому провадити нас дорогою нашого життя! Це не завжди легко, але воно того вартує.

І, на завершення думки, уривок з Євангелія від Матея, слова Ісуса: «Входьте вузькими дверима, бо просторі ті двері й розлога та дорога, що веде на погибель, і багато нею ходять. Але тісні ті двері й вузька та дорога, що веде до життя, і мало таких, що її знаходять. Стережіться лжепророків, що приходять до вас в овечій одежі, а всередині – вовки хижі. Ви пізнаєте їх за плодами їхніми; хіба збирають виноград з тернини або з будяків – смокви? Так кожне добре дерево родить гарні плоди, а лихе дерево – плоди погані. Не може добре дерево приносити плодів поганих, ані лихе дерево – плодів добрих. Всяке дерево, що не родить доброго плоду, рубають і в вогонь кидають. За їхніми плодами, отже, пізнаєте їх. Не кожний, хто промовляє до мене: Господи, Господи! – ввійде в Царство Небесне, лише той, хто чинить волю Отця мого, що на небі, Багато мені того дня скажуть: Господи, Господи! Хіба ми не твоїм ім'ям пророкували? Хіба не твоїм ім'ям бісів виганяли? Хіба не твоїм ім'ям силу чудес творили? І тоді я їм заявлю: Я вас не знав ніколи! Відійдіте від мене, ви, що чините беззаконня!» (Мт 7,13-23).

о. Назар Саврас, редемпторист

З сайту редемптористів у Тернополі

Адміністратор

Коментарі

Авторизуйтесь

Щоб залишати коментарі, авторизуйтесь за допомогою аккаунта у соціальних мережах

Авторизуйтесь

Щоб залишати коментарі, авторизуйтесь за допомогою аккаунта у соціальних мережах

Помилка
Отакої! Схоже, виникла непередбачена помилка. Будь ласка, спробуйте знову або зверніться до адміністратора