Співчуття Ісуса є очевидним і присутнім у багатьох уривках Нового Завіту. Це можна побачити в розповіді про зцілення двох сліпців з Єрихону (Мт 20, 29-34). Тут справжнє співпереживання Ісуса двом чоловікам, які благали про зцілення, бачимо в його діях і словах. Тому для нашого зростання як віруючих дуже важливо розуміти і визнавати, як Ісус може бути зразком інтегральної емпатії: тобто когнітивної, емоційної, співтерплячої, спасенної, просоціальної та духовної емпатії.

Когнітивна емпатія: Ісус глибоко розуміє важку соціальну ситуацію маргіналізованих хворих, які звертаються до Нього за полегшенням від своїх страждань і зціленням від своїх хвороб. Тому Ісус бачить і усвідомлює біль двох сліпців з Єрихону, які страждають від неприйняття і нетерпимості «натовпу, що докоряв їм» (31). Ісус «ставить себе на їхнє місце». Тому на їхній крик (30) він вирішив зупинитися і вислухати їхні страждання (32).

Емоційна емпатія: Ісус приймає хворих із співчуттям. Своїми емоціями і почуттями він відчуває їхні страждання. Тому на його запитання: «Що бажаєте, щоб учинив я вам?» (32), Ісус демонструє беззастережне прийняття і чуйне вислуховування, дозволяючи зворушити його серце криком відчаю та стражданням цих людей: «Господи, щоб очі нам відкрилися!» (33).

Співтерпляча емпатія: страждання незрячих глибоко зворушило Ісуса «в його серці». Це почуття викликає в Ньому співпереживання та внутрішню мотивацію надати сенс і надію їхньому життю. Тому вираз «Ісус змилосердився над ними» (34), який також зустрічається в інших уривках Нового Завіту, чітко виявляє це єднання Ісуса з терпінням людини.

Спасенна, духовна та просоціальна емпатія: співчуття Ісуса спонукало його виконувати справді співпереживаючі дії та жести, спрямовані на те, щоб полегшити цих людей від їхніх страждань, а також свідчити про спасіння Небесного Царства Отця. Так, у випадку двох незрячих спасительна, духовна, просоціальна емпатія Ісуса проявляється в акті зцілення: «доторкнувсь їхніх очей, і негайно же прозріли й пішли слідом за Ним» (34).

Таким чином, цілісна емпатія Ісуса стає натхненним зразком для моральної практики Христового учня. Справді, він запрошує нас все більше і більше інтегрувати християнську емпатію, усвідомлюючи цінності Євангелія та любов-милосердя, які сприяють розвитку нашого морального судження. Ми також повинні бути переконані, що співпереживання Ісуса зцілює наші особисті стосунки. Таким чином, перед обличчям крихкості наших братів і сестер, збагачені та зміцнені цим людським і духовним зростанням, ми також можемо бути свідками цілісного співпереживання Ісуса та Його рятівної Надії.

Mario Boies, C.Ss.R., M.Ps.
з блогу Альфонсіанської Академії

Емпа́тія (англ. empathy від (грец. patho) — співпереживання) — розуміння відносин, почуттів, психічних станів іншої особи в формі співпереживання.
Слово «емпатія» походить від римського «patho», що означає глибоке, сильне, чутливе почуття (відчуття), близьке до страждання. Префікс «ем» означає спрямований (скерований) усередину.
Вікіпедія

Переклад з англійської 
о. Михайло Іваняк, редемпторист