Ріки води живої потечуть із нутра його.

Йо 7,37-52;8,12

Церква, пояснюючи Євангеліє, дивиться на все написане в ньому не тільки як на історичні події, а також звертає увагу на їхнє духовне значення. Зіслання Святого Духа – це не лише історична подія, бо Святий Дух, як третя Божа особа, є поза часом і діє також сьогодні, наповняє людей Своїми дарами і здійснює їхнє спасіння. Як дерева пізнають по плодах, людей по вчинках, так само присутність і дію Святого Духа пізнаємо по Його плодах, тобто дарах у нас чи у ближніх. Тому у Євангелії свята П’ятидесятниці Христос говорить про Святого Духа, як джерело води, яке є невичерпне, завжди наповнене дарами. У молитві Царю небесний Утішителя називають скарбницею благ і життя подателем.

Прикладом дії Святого Духа є апостоли. Коли на них зійшов Утішитель, вони утвердилися у вірі, що Ісус є Богом і Спасителем людей, отримали розуміння Христової науки й Божого закону, відвагу проповідувати Євангеліє, свідчити віру в Ісуса, силу творити чуда. Святий Дух перемінив і надихнув їх робити добрі справи, приносити плоди віри й любові до Бога: помагати бідним, навертати грішників, оздоровляти хворих, воскрешати померлих. Хоча більшість апостолів не були освіченими людьми, то завдяки благодаті Святого Духа залишили Церкві велику духовного спадщину: чотири Євангелія, Діяння апостолів і багато апостольських послань.

Дію і плоди Святого Духа розкриває нам одна життєва історія.

В одному селі жила багатодітна сім’я – чоловік, дружина і четверо дітей. Усе життя господар дому важко працював і намагався забезпечити свою сім’ю усім необхідним.

Щонеділі дружина ходила з дітьми до храму на Службу Божу. Однак чоловік, голова сім’ї, відмовлявся ходити до церкви і на запитання дружини, чому він не ходить, завжди відповідав одне й те саме: «Ти йди. А я зайнятий». Хоча він не переставав вірити в Бога й не забував про Нього. Батько мав одну побожну звичку. Яку б справу не починав, навіть найменшу, завжди примовляв: «Боже, допоможи!» Або «З Божою допомогою!» Без цих слів він не брався ні до якої роботи. Тому за своє довге життя багато разів звернувся до Бога й таку ж кількість справ переробив з Божою поміччю.

І ось чоловік важко захворів і настав час вмирати. ,,Давай, я покличу священника, – обережно запропонувала дружина, – щоб ти сповідався і причастився”. Після слів дружини, чоловік задумався. За мить у нього перед очима проминуло все його життя – в працях і турботах. Він згадав, скільки разів дружина пропонувала йому піти до храму та як часто він відмовлявся, посилаючись на зайнятість. Несподівано батько зробив зусилля, з великими труднощами встав із ліжка й сказав дружині: ,,Не клич священника. Я сам піду до храму. Господь стільки раз приходив до мене, а я до Нього жодного разу!” Потім він обернувся до дітей і сказав: ,,Якими б зайнятими ви не були, не втрачайте можливості прийти до Бога. Пам’ятайте: Господь має набагато більше клопотів, але завжди допомагає нам, як тільки ми до Нього звернемося!”

Ісус Христос є Творцем нашого життя і Його життя несе Світло для людства. У Його Світлі ми бачимо себе такими, якими є насправді: найперше Божими дітьми, яких Отець обдарував різними талантами.

А також грішниками, які потребують спасіння. Коли йдемо за Христом, ми більше не блукаємо наосліп. Ісус освітлює наш шлях світлом правди і ми бачимо, як нам жити, бо розпізнаємо цінності й знаємо мету свого життя. Він єдиний розсіює темряву гріха з нашого життя й дарує нам мир і радість. А також найцінніший дар – Святого Духа, Який просвітлює наш розум та обдаровує численними дарами. Розвиваючи їх, ми можемо приносити плоди праведного життя, здобувати добро земне й духовне.

Хто вірує в Бога та бажає мати життя вічне, тому Ісус обіцяє Свою поміч та дари Святого Духа. Про це Христос говорив учням на Тайній вечері: ,,А Утішитель, Святий Дух, якого Отець в ім'я моє зішле, той навчить вас усього і все вам нагадає, що я сказав вам” (Йо 14,26). Тільки Бог є невичерпним джерелом добра й може ним щедро наповнити нас, подібно до великої ріки. І це принесе нам справжнє щастя. Утішитель, як скарбниця усіх благ, зможе заспокоїти всі потреби людини: прагнення пізнання правди, любові, спокою та радості. Амінь.

о. Михайло Чижович, редемпторист