«Хто вірує в мене, як каже Писання: ріки води живої потечуть із нутра його!»

Йо 7,37-52;8,12

Сьогодні святкуємо велике торжество – Зіслання Святого Духа. Це остання надзвичайна подія, яка завершує великодній час, найважливіший у церковному році. Зісланням Святого Духа на апостолів Ісус завершив об’явлення Божого плану спасіння людства. Від тоді розпочалося його здійснення, поширення апостолами Божого Царства по всьому світі. Вони проповідували науку Ісуса та спасіння через віру в Нього і відпущення гріхів Його ім’ям. Апостол Петро казав: „Кожен, хто вірує в нього, через його ім'я одержує відпущення гріхів» (Ді 10,43). Цим учні здійснювали наказ Спасителя: „Ідіть, отже, і зробіть учнями всі народи: христячи їх в ім'я Отця і Сина і Святого Духа; навчаючи їх берегти все, що я вам заповідав” (Мт 28,20).

Зіслання Святого Духа – це не лише історична релігійна подія, а передусім прояв вірності Бога. Вірність – одна з ознак досконалості Бога. Він є найкращим прикладом вірності в усьому. Бо хто може бути більш вірним у своїх словах, крім Господа Бога. Коли Господь щось обіцяє людині, Він завжди дотримується Свого слова. Христос, заповідаючи Своє повернення до Отця, обіцяв апостолам послати допомогу через Святого Духа і здійснив це у день П’ятидесятниці. Він казав учням: „І проситиму я Отця, і дасть він вам іншого Утішителя, щоб з вами був повіки, Духа істини” (Йо 14,16,17), „А Утішитель, Святий Дух, якого Отець в ім'я моє зішле, той навчить вас усього і все вам нагадає, що я сказав вам” (Йо 14,26).

Прикладом вірності є сам Ісус. Коли щось обіцяв людям, виконував, все ставалося – різні чуда. Чого навчав, те сам виконував. Слова Христа завжди сходилися з ділом. За це люди любили і поважали Його.

Вірність – важливий чинник як у стосунках між людьми, так і між людиною та Богом. Зокрема, коли йде мова про любов. Бо правдива любов завжди вірна, дотримується обіцянки, не зраджує.

Вірність – одна з умов отримати справедливу нагороду за свою працю. Ісус розповідає про це у притчі про таланти. Двоє слуг, які використали і примножили дані їм таланти, отримали від свого пана похвалу і нагороду за вірність йому. Господар, приймаючи працю слуг, сказав до них: „Гаразд, слуго добрий і вірний. У малому ти був вірний, поставлю тебе над великим. Увійди в радість пана твого” (Мт 25,21). А третій слуга, котрий закопав талант у землю, проявив невірність панові й був покараний за це.

У одного віруючого господаря погано вродила картопля. Він зібрав її небагато, а до того ж ще й дуже дрібну. Ось тут сатана й почав йому шептати: „Бачиш, як благословляє тебе Бог, якому ти так вірно служиш”. Але господар вигукнув: „Геть від мене, сатано, бо ж коли я служив колись тобі, то не мав ніякої картоплі!” Потім чоловік віддав хвалу й подяку Богові за все й залишився задоволений.

Немає потреби християнам хвилюватися через життєві обставини. Бог іноді випробовує нашу віру та вірність Йому, але не залишає нас без Своєї опіки.

Коли говоримо про вірність у контексті Пасхи Христової, то вона тісно пов’язана з подією Зіслання Святого Духа. Якщо хочемо отримати дари та плоди Святого Духа, маємо бути вірними учнями Ісуса. Адже Святий Дух – це Дух істини. Коли будемо вірні науці – правді Христа, тоді Святий Дух відкриє нам її розуміння та дасть силу жити правдою, отримати від неї плоди. Хто вірує в Бога, але виявляє невірність Йому, тобто не виконує Божих заповідей, а керується людськими віруваннями, забобонами, той ображає Господа, грішить проти Святого Духа, який старається направляти нас на дорогу правди і добра, яка провадить до Ісуса – джерела добра і щастя людини. Якщо людина не дотримується науки Ісуса, то Святий Дух не зможе об’являти нам правду і любов.

Якщо любимо Христа, стараймося бути вірними Божим заповідям, як Він навчав: „Хто має мої заповіді й береже їх, той мене любить” (Йо 14,21). Не лише називаймо себе віруючими людьми, а стараймося жити вірою – керуватися Божими правдами. Тоді Господь здійснить нам Свої слова: „Хто ж мене любить, того мій Отець любитиме, і я його любитиму, і об'явлюся йому. Ми прийдемо до Нього і в ньому закладемо житло” (Йо 14,21,23). Ісус обдарує нас через Святого Духа дарами: відчувати й бачити постійну присутність Бога з нами, Його допомогу та опіку, важливі ознаки щастя: радість і душевний спокій. Амінь.

о. Михайло Чижович, редемпторист