І схиливши голову, віддав духа.

Йо 19,6-11;13-20; 25-28;30-35

Сьогодні немає особливої потреби говорити про хрест, його прояви й значення у житті. Маємо досвід хреста, яким є тривала війна в Україні та її наслідки: смерть людей, розбиті сім’ї, зруйноване житло. Людей турбує інше питання: як довго ще доведеться переживати цей хрест війни та де взяти силу нести його. Що робити, щоб не впасти духом, не зневіритися у здобутті перемоги над ворогом.

Коли говоримо про хрест, він має значення разом з Ісусом Христом, бо нерозривно пов'язаний із Ним. У свято Воздвиження ми почитаємо хрест словами: ,,Хресту твоєму поклоняємося Владико і святе воскресіння Твоє славимо”. Тож остаточним почитанням хреста є прослава Ісуса як нашого Спасителя. Хрест - це символ спасіння, бо Ісус помер на ньому за наші гріхи, щоб ми отримали їхнє прощення. Через прощення гріхів Бог дарував нам гідність дітей Божих, відновив у нас Свій образ і подобу.

Ісус Своєю поведінкою на хресті дав приклад людяності. Показав, що означає бути людиною. Те, чого навчав, Сам виконав. Він дав приклад любові, жертвував своє життя для нашого спасіння. Висячи на хресті, Ісус простив гріхи розбійникові словами: ,,Сьогодні будеш зі мною в раю” (Лк 23,43) та молився за ворогів: ,,Прости їм, бо вони не знають, що роблять” (Лк 23,34). На Голгофі Христос проявив досконалу любов до ближніх і ворогів: показав, як перемагати зло добром.

Осіб, які проявляють любов, правду, справедливість, відвагу називають людьми з великої букви. Гаслом патріарха Любомира Гузара були слова: ,,Бути людиною”. Тобто діяти свідомо, відважно, відповідально, в дусі любові.

Хрест Ісуса навчає нас Божої мудрості. Терпіння Господа на хресті можуть послужити для нас прикладом, який допоможе зрозуміти значення хреста, яким є війна чи хреста свого життя. Кожен хрест у житті – це передусім випробування нашої людської зрілості, сили духа, відваги не боятися труднощів, а боротися з ними до кінця. А також духовної зрілості: сили віри, надії, любові та довіри Богові, які допомагають не піддаватися паніці, зневірі, розчаруванню, коли щось не вдалося, ніколи не втрачати надію на успіх.

Через хрест Бог найбільше наблизився до нас. Божий Син помер для прощення наших гріхів, відновив зв'язок любові людини з Господом. Через свій хрест ми можемо наблизитися до Бога.

Життєві випробування – це нагода глибше пізнати Бога та себе, навчитися довіряти Йому. Терпеливість, покора, згода з Божою волею, довіра у випробуваннях єднають нас із небесним Отцем.

Своєю поведінкою на хресті Спаситель показує нам джерела, де можемо черпати силу нести хрест. Ісус найперше відчуває біля Себе присутність Отця. Якщо Бог є любов’ю, то Його любов завжди вірна, ніколи не покидає нікого в біді. Переживаючи страшні муки на хресті, Ісус молиться до Отця, зміцнює Свій зв'язок із Ним. Христос не нарікає на долю, не проклинає ворогів, а віддає, довіряє Себе в руки Отця, покладає надію на Нього, ще тісніше єднається з Ним словами: ,,Отче, у твої руки віддаю дух мій” (Лк 23,46). У цьому бачимо приклад застосування слів апостола Павла: ,,Не дозволь, щоб зло тебе перемогло, а перемагай зло добром” (Рм 12,21).

Вірою у любов Отця, молитвою, терпеливістю і довірою Христос переміг на хресті диявола. Цей приклад Ісуса є для нас джерелом сили нести свій життєвий хрест. Хто всю надію покладає на Бога, той завжди в праці й боротьбі отримує успіхи. Амінь.

о. Михайло Чижович, редемпторист