Благодать же та істина прийшла через Ісуса Христа.

Йо 1,1-17

Свято Воскресіння Ісуса Христа має багато назв. Коли прочитаємо тексти молитов Воскресної Утрені чи стихир Пасхи, то знайдемо там багато різних його визначень: Воскресіння день, Пасха, Великдень, день Царський і Господній. Це свідчить про велич і значення цієї події в історії спасіння та сьогодні.

Воскресіння Господа з мертвих – це також торжество перемоги добра над злом, життя над смертю, тим самим свято надії на краще, щасливе майбутнє. Це воскресіння нашої надії на краще життя разом з Ісусом через наше духовне воскресіння. Бо Ісус Христос, воскреснувши третього дня з мертвих, відновив нам вхід до неба, утвердив у нас віру та оживив надію, що зможемо осягнути життя вічне – знову стати членами спільноти любові людини з Богом.

Надія потрібна нам не тільки у справах життя вічного, а також сьогодні, коли очікуємо кращої долі України, зокрема завершення війни. Наше земне життя й вирішення різних справ особистих і державних тісно пов’язане з відповідними керівниками держави на місцевому чи вищому рівнях та державними законами. Однак життєвий досвід показує, що жоден керівник не може вирішити все й успішно. Також найкращі людські закони не можуть забезпечити, гарантувати порядок у світі. Людських зусиль завжди недостатньо, щоб збудувати щасливе й мирне життя в державі. Жодна людина не може всього передбачити й захистити себе від усіх небезпек.

Воскресіння Ісуса з мертвих ще раз переконує нас, що справжнє добро можна здобути тільки з допомогою Господа Бога. Про це розповідає нам автор псалма: ,,Ті, що надіються на Господа, - як гора Сіон, що не захитається повіки” (Пс 124,1). Бо саме Він є джерелом всякого добра – матеріального й духовного, Він має шлях, яким можна впевнено здобути його й тільки Христос може надійно захистити здобуте добро й шлях до нього. Ісус як Бог, його закон і цінності не залежать від осіб чи обставин у світі, впливу зла: неправди, крадежі, корупції тощо.

Надія на Христа – це впевненість, що Він вірний своєму слову, нічого не робить для власної користі, а лише для нашого добра, довіритись Йому, дотримуючись слів науки Ісуса та прикладу Його життя.

Цю правду апостол Павло описав такими словами: „Бо коли ми живемо, для Господа живемо; і коли ми вмираємо, для Господа вмираємо. Отож, чи ми живемо, чи вмираємо, ми Господні. На це бо Христос умер і воскрес, щоб і над мертвими, і над живими панувати” (Рм 14,8-10), „Бо коли ми віруємо, що Ісус умер і воскрес, тож так і тих, які поснули в Ісусі, Бог приведе з ним” (1 Сл 4,14).

Те, що чинив Ісус Христос і чого досягнув на землі – після хресної смерті повернувся до життя і Його правда далі актуальна, станеться також і в нашому житті, якщо все будемо переживати разом з Ним: ділитися своїми труднощами у молитві, у Нього просити сили й порад, знання та мудрості, триматися дороговказів Євангелія. Коли не покидатимемо Ісуса Христа порушенням заповідей, то й надія на добро та успіх у житті не покине нас. Ми воскреснемо разом з Ісусом до нового рівня людської і релігійної свідомості, почуття власної гідності, справжньої свободи, кращого рівня життя та справді незалежної і вільної України. Амінь.

о. Михайло Чижович, редемпторист

Також пропонуємо вашій увазі відеозапис проповіді о. Тараса Свірчука, ЗНІ з Нюарку (США)