emblem
Меню Закрити

Написати священику

(Тут ви можете запитати про свята, пости, сповідь, покликання, сімейні стосунки, Церкву та багато іншого)

Вхід Господній у Єрусалим

Благословен, хто йде в ім’я Господнє, цар Ізраїлів.

Йо 12,1-18

Шосту неділю посту називають Квітна або Урочистий в’їзд Ісуса до Єрусалима. Вона, властиво, завершує Великий Піст у ширшому розумінні й розпочинається особливий час - Пасха Христова: тиждень страстей Господніх і славне воскресіння Ісуса з мертвих.

У Євангелії цієї неділі бачимо дві події: гостина Христа в домі воскреслого Лазаря і Його в’їзд до Єрусалима. Придивімося уважно до цих подій, зокрема до входу Господа у столицю Ізраїля: хто і кого вітає у брамах цього міста?

У домі Лазаря відбувається гостина – подяка сестер Марти і Марії Христові за те, що воскресив із мертвих їхнього брата. Особливий вчинок, найбільшу подяку Ісусові робить Марія, яка помазала Його ноги вельми дорогоцінним миром. Цим вона показала, що любить Христа як людину не лише з допомогою смачних страв. Але більше, як свого Спасителя, Який через кілька днів помре на хресті й третього дня воскресне для спасіння всіх людей. Тому Господь похвалив вчинок Марії, кажучи: „Вона зберегла те миро на день мого похорону” (Йо 12,7). Дорогоцінне миро символізує Ісуса як найбільший скарб для нас: джерело життя і всякого добра.

Ця подія – це перший критерій оцінити час проведеного посту, чи Христос став для мене найбільшим добром, основою земного і вічного життя.

Якось до Церкви прибіг чоловік із блідим обличчям і револьвером у руці. „Отче, - промовив він, - я хотів вчинити самогубство, і коли вже мав нажати на курок, мені прийшла думка, а може все-таки щось є після смерті? Я про це ніколи не чув, бо навіть не хрещений, хоча мої родичі були добрими людьми. А я блукав світом, у якому не знайшов правди... Тепер приходжу сюди, щоб довідатися, чи існує життя за гробом". Священник дав йому катехизм, який він вивчив напам'ять. Коли чоловік наступного разу прийшов до священника, то сказав: „Якщо би я пізнав віру в Бога, маючи ще шістнадцять років, я був би сьогодні священником!" Від тієї хвилини він став ревним християнином до кінця днів свого життя на землі.

Чоловік опинився перед вибором життя і смерті. Але зумів оцінити ситуацію тверезим розумом і знайшов у собі відвагу шукати помочі в Бога, зберегти своє життя. Піст цього року особливий, бо переживаємо випробування війною та особисті труднощі. Тому сьогодні варто запитати себе, як ці випробування вплинули на мій зв'язок із Богом? Чи відкрив я за той час якесь нове значення Ісуса у моєму житті?

А тепер подивімося на в’їзд Господа до Єрусалима. Народ вітає Його, називаючи царем Ізраїля. Тобто бачить в Ісусі земного володаря, Який має принести вибраному народові земні, тимчасові блага: мир та свободу через визволення від неволі римлян. Серед тих, хто зустрічає Спасителя у брамі міста, є люди, які бачили, як Христос воскресив Лазаря з мертвих. Будучи учасниками цього чуда, вони вітають Ісуса більше, ніж людину, як Божого Сина, царя небесного, Який дає нам життя не лише земне, а й вічне. Божий Син є нашим надійним помічником і захисником.

Дивлячись на цю другу подію, важливо запитати себе: Якого Христа сьогодні хочу привітати – Бога чи людину? Того, хто дає життя земне чи вічне? Історичну особу, чи найбільшого приятеля?

Із текстів Євангелія знаємо, що Ісус – це наш найбільший скарб і найкращий приятель, бо помер на хресті, щоб ми могли жити вічно, як казав: „Ніхто неспроможен любити більше, ніж тоді, коли він за своїх друзів своє життя віддає” (Йо 15,13). А пророк Захарія ще у Старому Завіті так висловився про Христа: „Це - мене поранено в домі моїх друзів” (Зх 13,6). Правда про Ісуса Спасителя також часто повторюється у молитвах шостого тижня посту: „У шостий тиждень посту, принесімо передсвяткові пісні - пальмові галузки тому Христові, що задля нас приходить, сидячи на осляті, щоб, як цар, підкорити Отцеві невіруючі народи. Тож усі ми приготуймо галузки чеснот, щоб побачити в радості його воскресіння”.

Очистивши душу у пості Божим милосердям, вітаймо Христа не тільки устами, а й серцем, наповненим любов’ю, аби могти побачити найбільшу радість, як Ісус воскрес із мертвих, щоб ми мали життя і щастя вічне. Амінь.

о. Михайло Чижович,редемпторист


Також пропонуємо вашій увазі відеозапис проповіді о. Тараса Свірчука, редемпториста з Нюарку (США)

 

Адміністратор

Коментарі

Авторизуйтесь

Щоб залишати коментарі, авторизуйтесь за допомогою аккаунта у соціальних мережах

Авторизуйтесь

Щоб залишати коментарі, авторизуйтесь за допомогою аккаунта у соціальних мережах

Помилка
Отакої! Схоже, виникла непередбачена помилка. Будь ласка, спробуйте знову або зверніться до адміністратора