Осанна! Благословен грядий в ім'я Господнє, цар Ізраїлів!

Йо 12, 1-18

В останню неділю Великого посту Церква святкує урочистий в’їзд Ісуса до Єрусалиму. Дві тисячі років тому він був справді святковий по-людськи, бо народ вітав Христа гілками пальм і вигуками. А також духовно, бо словами вітання „Осанна…” він визнавав Його Царем Ізраїля та Месією.

Цього, 2020 року, ми святкуємо цю подію у дуже спокійній, а навіть сумній атмосфері. Через епідемію коронавірусу більшість вірних не можуть прийти у цей день до храму на Службу Божу і урочисто освятити вербні гілки. Та, незважаючи на обставини, Христос знову приходить у свій духовний Єрусалим, яким є Церква, життя людини, а зокрема її безсмертна душа. Дві тисячі років тому Ісус як людина урочисто в’їхав у святе місто на осляті. Сьогодні Він приходить до нас у невидимий, духовний спосіб. Кожного разу, коли приймаємо слова Євангелія і Святе Причастя, дозволяємо Ісусові увійти в наше життя. Він приходить до нас дорогою чеснот, виконанням Божої волі та заповідей.

Найкращою прославою Бога від нас є не вишукані слова, а вчинки віри і любові, довіра Христові. Тому у кінці Великого посту вірні моляться до Ісуса: „Ми, блудні, у беззаконнях зачаті, не сміємо поглянути на височінь небесну, але, маючи довір'я до чоловіколюб'я твого, кличемо: Боже, очисти і спаси нас!” А потім продовжуємо звертатися до Христа словами: „У шостий тиждень посту… приготуймо галузки чеснот, щоб побачити в радості його воскресіння”, „Господи, відкоти камінь твердосердя від мого серця і підведи, Ласкавий, мою душу, знеможену пристрастями; сподоби мене, Владико, принести в покаянні пальмові галузки чеснот тобі, Переможцю аду, щоб, осягнувши вічне життя, оспівувати твою владу й милосердя - єдиний Чоловіколюбче”.

У своїй останній науці на Тайній вечері Ісус сказав апостолам: „Тим Отець мій прославляється, коли ви плід щедро приносите, - тож і учнями моїми станете” (Йо15,8), „Як неспроможна гілка сама з себе плоду принести, якщо не перебуватиме вона на виноградині, ось так і ви, якщо не перебуватимете в мені. Я виноградина, ви - гілки. Хто перебуває в мені, а я в ньому, той плід приносить щедро” (Йо 5,4-5). Якого плоду і прослави Отця очікує від нас Ісус Христос. Прославою Бога на землі є свідчення нашої віри і любові, вірності Христові. А для цього потрібен міцний зв’язок віри і любові зі Спасителем через виконання Його науки, молитву і Святі Тайни. Про це Ісус сказав у одній із своїх наук: «Коли ви перебуватимете в моїм слові, ви дійсно будете учнями моїми і спізнаєте правду, і правда визволить вас» (Йо 8,32). Тому теперішня хвороба коронавірусу дає нам можливість перевірити себе, наскільки я є учнем Ісуса не з назви, на словах, а на ділі. Пізнати це можна по тому, чи не падаю духом під час карантину: не розчаровуюся у вірі, продовжую молитися, читати Євангеліє і пізнавати правду й Христа.

Епідемія коронавірусу є для нас нагодою правдивої прослави Бога, принести добрі плоди свого духовного життя: керуватися наукою Ісуса, у ній шукати відповіді на питання нинішньої ситуації. Бути стійкими у вірі, пам’ятаючи, що Христос є з нами. Покладати надію на Нього постійною молитвою. Свій зв'язок віри і любові з Ісусом проявляти ділами милосердя, допомогти старшим під час карантину.

Ісус прийшов у Єрусалим, щоб хресною смертю і воскресінням принести нам прощення гріхів і поєднати з небесним Отцем.

Хай час карантину єднає нас між собою та з Богом, щоб прояви Божого Царства: праведність, мир і радість наповнили наше життя. Амінь.

о. Михайло Чижович, редемпторист

Також пропонуємо вашій увазі відеозапис проповіді о. Тараса Свірчука, ЗНІ з Нюарку (США)