Радійте того дня й веселіться, бо ваша нагорода велика на небі.

Лк 12,16-21

Цієї неділі співпало вшанування святителя Миколая разом із притчею про нерозумного багача. Хоча це дві різні події: історична та євангельська, але вони близькі між собою за значенням.

Важливою рисою Миколая чудотворця є скромність. Він отримав від батьків велику спадщину і нею допомагав бідним. Але робив це скрито, потаємно від людей. Метою його благодійності була Божа слава і власне спасіння, а не людська похвала. Цим він досконало наслідував приклад Ісуса Христа. Саме завдяки жертовній любові та покорі Миколай став відомим і шанованим серед людей аж до нині.

Коли заглянемо у Євангеліє, то побачимо, що Христос теж часто уникав людської похвали. Після деяких чудес Господь ішов на самоту відпочити й молитися. А після окремих чудесних оздоровлень наказував апостолам та оздоровленим не розповідати людям нічого про Нього.

Дивлячись на поведінку багатого чоловіка у нинішній притчі, побачимо, що подібного й відмінного між ним і Миколаєм та Ісусом. Один багатий чоловік мав землю й одного року вона вродила гарно. Отримавши великий достаток, багач почав роздумати в собі, як його зберегти. Поводиться ніби добре, бо нікому не розповідає про це, не хвалиться своїм багатством. Можливо був надто скромною людиною або боявся, щоб хтось не пограбував його. Міркуючи над долею свого урожаю, чоловік не згадує ні про людей, ні про Бога. До певної міри перебуває на самоті, але вона наповнена не позитивним, а негативним духом. Світ багатого чоловіка обмежений лише до багатства, яке вважає власним здобутком. Таким чином відчуває себе самодостатнім, не бачить потреби ділитися урожаєм із людьми. Достаток став для нього скарбом і метою життя, тому відчував себе щасливим без Бога і людей.

Однак Ісус негативно оцінив таку поведінку багача, назвавши його нерозумним чи нерозсудливим. Чоловік мав нагоду отримати подвійну нагороду, якби ділився урожаєм із ближніми: похвалу від людей і славу від Бога. Але через нерозумну поведінку втратив одне і друге. Бо смерть розлучить кожного з його достатком, але хто не матиме діл любові, втратить інше багатство – щастя у Царстві Небесному.

Бог дає нам чимало можливостей отримати земне й духовне добро. Хоч ми й здобуваємо матеріальні та духовні блага, але не відчуваємо себе щасливими. Перешкодою до цього буває власний страх чи непевність у собі або перед людьми. Невпевненість не дає нам можливості здійснити свої мрії, бажання й отримати добро, необхідне для наших життєвих потреб. А неготовність ділитися своїм достатком із ближніми через страх за майбутнє позбавляє нас нагоди наповнитися любов’ю і щастям від неї.

Існує легенда про одного чоловіка, який жив праведно, нікого не кривдив, чужого не бажав, але чесною працею любив багатіти. Сини його були вже дорослі, отже було кому працювати, а він лише вміло керував і примножував багатство.

Роки проминали і батькові прийшов час вмирати. Душа його понеслась до небесних воріт. До нього вийшов Божий ангел і каже: - Твого імені немає в книзі життя, ти завинив перед Богом. – У чому? Запитав здивований чоловік. – Ти згрішив перед своїми дітьми, бо нічого їм не залишив. – Як не залишив? – перепитав батько. – Я стільки добра їм надбав, що в них немає тепер ні в чому потреби.

Тоді ангел переніс його на землю, щоб він подивився, як живуть його діти. Батько побачив жахливу картину… Старший син його сидить у в’язниці за те, що вбив свого брата при розділі маєтку, а молодший пішов у широкий світ. Його господарство зруйноване і спустошене, а невістка лишилася з голодними дітьми, які жадібно просять хліба.

- Бачиш, - пояснив ангел, - ти подбав про матеріальний достаток, для своїх дітей, але забув збагатити духовними скарбами їхні душі й ось тобі результати. Зрозумів тепер нещасний батько свій гріх і признав справедливим суд Божий.

Ще один живий приклад безкорисливої і відважної любові - пластичний хірург із Німеччини Клаус Екснер, який безкоштовно оперує маленьких українців вже кілька років підряд. Він допомагає людям передусім заради їхнього добра. Цим скромно але відважно свідчить свою любов до Бога і ближніх.

Роздуми над долею багача у світлі життя Миколая чудотворця допомагають нам знайти дорогу до щастя. Святий Миколай вірив і розумів, що його достаток є Божим даром. Коли він ділився ним із бідними людьми, за це Христос обдаровував його Своєю любов’ю. Це вчинило його щасливим на землі і в небі. Подібно віра і впевненість допоможуть нам знайти щастя в житті. Пам’ятаючи, що кожне добро є Божим даром, зможемо робити добрі справи, виконувати свої обов’язки й не будемо боятися критики людей. Віра у любов Бога додасть нам впевненості за добре майбутнє, що Господь дасть нам все потрібне у житті. У пошуках щастя не будемо залежними від людської похвали, думки людей про нас.

За прикладом святого Миколая належно виконуймо свої обов’язки, робімо добро ближнім незалежно від людської думки.

У кожній праці часто згадуймо про Бога, просячи допомоги й дякуючи за все, і Христос щедро обдарує нас земним і духовним добром, щоб ми були щасливими. Амінь.

о. Михайло Чижович, редемпторист