Вони прийшли слухати його й оздоровитись від своїх недуг.

Лк 6,17-23

Святого Миколая вшановуємо завжди у Різдвяному пості. Це свято розпочинає торжество радості, яке триватиме від Різдва Христового до Великого посту.

Кожне церковне свято – це радісна подія. Свято Миколая радісне по-особливому, бо в його основі є подарунки – вчинки любові та милосердя. Миколай став святим, бо пізнав велику любов Бога до людини. Отримавши значну спадщину від батьків, він ділився нею з людьми, допомагав бідним.

Миколай-чудотворець став відомим також тим, що захищав несправедливо скривджених. Тобто любив і боронив правду. У спогадах про нього збереглося кілька важливих подій із його життя.

Освітою юнака зайнявся стрий, єпископ Миколай, який висвятив його на священника. Як свідчить передання, після рукоположення єпископ натхненно провіщав про нього в церкві так: „Ось бачу я, браття, нове сонце, що сходить над кінцями землі і милостиво втішає опечалених. О, блаженне стадо, яке удостоїться такого пастиря. Добре випасе він душі заблуканих, прокормить їх на лугах благочестя, а тим, що в бідах, явиться теплим помічником”.

Після отримання священства святий Миколай вирушив до Єрусалима. Коли сів на корабель, а погода була прекрасна, він провістив, що їх настигне буря. І тоді святий Миколай своєю молитвою утихомирив бурю. А коли один із моряків упав з високої щогли і забився, то святий своєю молитвою повернув його до життя. Корабель щасливо причалив до Олександрії, і слава про чуда святого Миколая поширилася усім містом, натовп народу прийшов до нього за благословенням, а він оздоровлював усіх хворих, які з вірою в Божу поміч просили його про молитву і зцілення.

За правління Костянтина Великого, три воєводи: Непотіян, Урс та Ерпиліон пішли з військом через Ликію до Фриґії, щоб там придушити повстання. Поблизу Мир мешканці того краю повстали проти війська, яке грабувало їх майно, і було б дійшло до великого кровопролиття, та, на щастя, вчасно прибув святитель Миколай і залагодив збурення, а потім запросив воєвод до себе до Мир. Щойно вони прибули до міста, як святому Миколаю дали знати, що староста Мир Евстатій, підкуплений злобними людьми, засудив трьох невинних людей на кару смерті і що їх вже ведуть на лобне місце. Святитель побіг туди і встиг саме в ту хвилину, коли кат уже підносив меч над головою першого з невинно засуджених. Завдяки повазі до свого уряду святитель врятував нещасних від смерті – їх невинність стала всім явна, а староста визнав свій гріх.

Коли воєводи повернулися до Царгорода, їх було оскаржено перед імператором, немов би вони задумали вчинити заколот і вбити його. Імператор повірив наклепникам. Він звелів кинути їх до в’язниці і засудив на смерть. У цій важкій журбі всі троє - Непотіян, Урс та Ерпиліон, стали молитися, щоб Бог через заслуги святого Миколая показав їх невинність. І ось вночі уві сні цісареві явився святий і сказав, що він, Миколай, архиєпископ Мир Ликійських, і наказує йому звільнити трьох невинно засуджених воєвод. Цієї ж ночі святий Миколай явився і першому дорадникові імператора Авлалію, який, підкуплений злими людьми, оскаржив воєвод перед цісарем. Вранці імператор здивувався, що Авлалій мав такий самий сон; він сам розслідив справу воєвод і виявив, що вони невинні. Імператор звільнив їх, запросив до себе, нагородив, а коли вони йому розповіли про святителя Миколая і про те, що бачили в Мирах, тоді імператор послав їх до святителя, щоб вони подякували йому за своє звільнення. А від себе через них передав слузі Божому цінне Євангеліє та інші дари для прикрашення церкви в Мирах.

Нинішнє свято нагадує про важливість пізнавати правду та любов Бога.

Любов дає нам силу виконувати науку Христа та наслідувати приклад Його життя.

Подібно, як святий Миколай, зможемо в житті зробити та отримати багато добра, любові та щастя. Амінь.

о. Михайло Чижович, редемпторист