Та й ви свідчитимете, бо ви зо мною від початку.

Йо 15,17 – 16,2

Свято великомученика Димитрія випало після історії воскресіння сина вдови з Наїн. Тоді Ісус безпосередньо проявив свою всемогутність. Після вознесіння на небо Христос діяв, проявляв Свою всемогутність у світі через людей: апостолів і святих. Прикладом цього є святий Димитрій. Він став мучеником за віру в Ісуса Христа.

Коли заглянемо у життя великомученика Димитрія, то побачимо, що Ісус проявляв Свою всемогутність через нього за його життя і після смерті. Святий Димитрій походив із грецького міста Солунь, де його батько був начальником міста і тайним християнином. Побожні батьки виховали свого сина у глибокій побожності, а вмираючи, залишили йому не тільки маєток, але й інший цінний скарб – велику віру. Імператор Максиміан довірив молодому, але хороброму і мудрому Димитрієві уряд, який виконував його батько, і наказав йому переслідувати й мучити християн. Однак Димитрій не тільки не переслідував християн, але й сам прилюдно визнавав християнську віру та інших до неї навертав. Імператору розповіли про це і він захотів особисто зустрітися з Димитрієм, щоб цю справу дослідити. Ставши перед царем, святий визнав, що він християнин, і жодна сила не змусить його зректися Христа. Тоді імператор кинув Димитрія до в’язниці, де святий перебував у молитві і, згідно з переданням, мав видіння ангела, який скріпив його й утішив надією близької мученицької смерті і прослави в небі.

Всемогутність Христа передусім проявилася у ревному духовному житті Димитрія. Він жив словами Євангелія: не дивився на думку влади, людей, а на думку Бога про нього, про нагороду за своє життя від Ісуса. А потім Христос показав Свою всемогутність у терпіннях і смерті Димитрія, який, переживаючи їх у в’язниці, не відрікся, а залишився вірним Йому до кінця. Така поведінка святого Димитрія свідчить про те, що велика віра у всемогутність Бога давала йому відвагу проповідувати Ісуса людям та представникам влади.

За посередництвом мученика Димитрія Бог проявив свою всемогутність серед інших християн. Димитрій, будучи у в’язниці, таємно поблагословив молодого християнина Нестора і той легко переміг могутнього гладіатора Лія, приятеля імператора Максиміана.

Всемогутність Христа проявлялася через Димитрія і після його смерті. Коли прийшла свобода церкви за імператора Костянтина, Христова віра стала всюди ширитися, тоді над гробом святого Димитрія постала церква, до якої горнулися хворі зі всіх сторін. При мощах святого великомученика діялися численні чуда. Леонтій, вельможа з Ілирії, оздоровлений біля гробу святого Димитрія, звів замість первісної церкви другу, величнішу і прекраснішу. Під час будови було знайдено мощі святого Димитрія, цілком свіжі і цілі, а з них витікало пахуче миро. Мощі святого великомученика поклали в золотоковану домовину, а Бог прославив їх ще численнішими чудами. У найтяжчих скорботах солуняни шукали допомоги у святого Димитрія і ніколи не розчаровувалися. Він своїми молитвами врятував місто від страшної пошесті, захистив його від ворожого поганського набігу, звільнив багатьох невільників. Коли в Солуні настав страшний голод, то святий Димитрій явився на морі корабельникам, що везли збіжжя, і велів їм повернути й плисти до Солуня, що вони й зробили. Так він врятував життя багатьох людей.

Під час переслідування християн в Китаї до в'язниці вкинули вісімнадцятирічного юнака. Суддя виявляв немовби щире бажання визволити його. Він промовив до нього: «Якщо покинеш християнську віру, подарую тобі багато срібла». На це юнак відповів: «Не вартує». «То дам багато золота», - сказав суддя. «І цього замало», - відповів юнак. Тоді суддя здивовано запитав: «Скільки ти насправді хочеш?» Хлопець спокійно промовив: «Якщо бажаєш, щоб я зрікся віри в Бога, то мусиш мені дати стільки, щоб я зміг купити собі іншу душу». Ця несподівана відповідь дуже вразила суддю, однак через декілька днів цьому християнському герою кати відрубали голову. Цей молодий відважний юнак засоромлює тих сьогоднішніх християн, які задля якоїсь тимчасової користі зрікаються своєї віри.

Віруючи в Ісуса, всі ми хочемо мати плоди нашої віри: благополуччя, допомогу та опіку Бога. Щоб Бог допомагав та захищав нас, треба мати велику віру у Його всемогутність. Аби всемогутність Христа проявилася в нашому житті, потрібно вірно і ревно жити наукою Євангелія, як це робив святий Димитрій. Для цього часто пригадуймо собі слова Ісуса: „За вашою вірою станеться вам” (Мт 9,29), „І нічого не буде для вас неможливого” (Мт 17,20). І отримаємо плоди нашої віри, Ісус здійснить слова своєї обітниці: „І ось знаки, що будуть супроводити тих, які увірують: ім'ям моїм виганятимуть бісів, говоритимуть новими мовами, братимуть гадюк руками і хоч би випили що смертельне, не пошкодить їм; на хворих кластимуть руки, і їм стане добре!” (Мр 16, 17-18). Амінь.

о. Михайло Чижович, редемпторист