Йому було відкрито Святим Духом, що не бачитиме смерти, перш ніж побачить Христа Господа.

Лк 2,22-40

Свято Стрітеня завершує різдвяний період, у якому ми роздумували над таїнством народження Христа і вшановували його колядою, вертепами та різними святами. Різдвяний час можна назвати об’явленням Бога людству. Ісус не просто народився у Вифлеємі як людина й Месія. Через Христа Бог досконало об’явив або відкрив Себе людям.

Спаситель Своїм життям засвідчив, щоб Бог справді існує й безмежно любить нас. Він є нашим небесним Отцем і дарує життя на землі й у вічності.

Тому хрещення Ісуса, яке випадає у різдвяний період, називається – Богоявлення Господнє.

Питання пізнання Бога та його роль у духовному житті виразно представлене в історії Симеона. Церковне передання уточнює, що святий Симеон прожив понад триста років. За цей час він досконало вивчив Божий закон і свято жив. Симеон досягнув високого рівня побожності не власними силами, а дією Божої ласки. Святий Дух відкрив йому правду, що побачить смерть аж після зустрічі з Ісусом Христом. Це вказує на важливу рису святості Симеона Богоприємця - відкритість серця, що Бог без перешкод діяв у його житті.

Праведний Симеон досконало чув кожен Божий голос, тому ведений ним прийшов до храму тоді, коли Марія з Йосифом принесли Христа. Маючи дар пізнання Господа, він виразно побачив в Ісусі Божого Сина та Спасителя для себе і всього людства, кажучи: „Нині, Владико, можеш відпустити слугу твого за твоїм словом у мирі, бо мої очі бачили твоє спасіння, що ти приготував перед усіма народами” (Лк 2,29-31). Цими словами Симеон ствердив, що життя людини є в руках Бога, Який приводить її у цей світ і у визначений час кличе до вічності. Хто з вірою приймає цю правду і з довірою Христові реалізує її, той спокійний у житті і певний за своє спасіння. Якщо таким духом наповнимо нашу побожність, як Симеон, то у молитві, Святих Тайнах і виконанні заповідей побачимо дію Бога та Його любові й ласку спасіння.

Зустріч праведного Симеона містить у собі ще одну важливу думку. На прикладі різдвяних свят бачимо, що Бог усе більше відкриває Себе нам, наближається до нас. А ми йдемо Йому назустріч. Або уникаємо цієї зустрічі, якщо замало знаємо й довіряємо Христові.  Пізнання Ісуса провадить нас до зустрічі та з’єднання з Ним. Через єдність з Богом отримуємо дари, які приносять щастя. Як подібно лампочка світить тоді, коли з’єднана з джерелом енергії.

Праведний Симеон вмів чути голос Бога, з довірою йшов за ним і виразно бачив Його у житті. Пізнавав, зустрічав Господа і єднався з Ним. Тому був великий духом і віком земного життя. Симеон вчить нас, що побожність має вартість, коли помагає пізнавати Ісуса, зустрічатися та єднатися з Ним. Тоді щастя земне і вічне приходить до нас, як Ісус прийшов і приніс його Симеонові.

У телефонній будці стояв чоловік, намагаючись із кимось говорити, та не міг нічого почути. Він усе повторював: - Голосніше, бо я нічого не чую! Тоді інший чоловік на вулиці гукнув до нього: - Зачиніть двері, тоді й почуєте.

І дійсно, двері були відчинені, тому вуличний шум перешкоджав чути те, що говорилось у слухавці телефону.

Бувають деякі християни, які не чують відповіді на свої молитви. Це тому, що двері їхнього життя широко відчинені для світського шуму, який глушить голос Божий. Коли зачинимо серце для світу та спрямуємо увагу до неба, тоді виразно почуємо голос Божий.

Дбаймо не тільки про земні, але й духовні дари, даймо цим Христові можливість об’явити Себе нам і побачимо у житі Божі дороги, яким Ісус провадить нас до спасіння. Амінь.

о. Михайло Чижович, редемпторист