emblem
Меню Закрити

Написати священику

(Тут ви можете запитати про свята, пости, сповідь, покликання, сімейні стосунки, Церкву та багато іншого)

Різдво Пресвятої Богородиці

З Тебе бо засяяло Сонце правди – Христос Бог наш.* Він ... дарував нам життя вічне.

Лк 10, 38-42, 11,27-28

Коли подивимося у церковний календар, то Різдво Богородиці є найпершим святом у Літургійному чи Церковному році. Літургічний рік – це історія спасіння в скороченні. Вона складається зі свят на честь Ісуса Христа, Діви Марії і святих.

Здійснення Божого задуму спасіння людства почалося з покликання Богородиці до життя. Без Божої Матері Христос не прийшов би в цей світ у людському тілі. Саме у вересні є народження Пресвятої Богородиці, яка народила пізніше Божого Сина як людину. Тому Церква розпочинає свій Новий рік, як історію спасіння, у вересні – з Різдва Пресвятої Богородиці.

Народження Божої Матері можна порівняти до будь-якої рослини чи дому. Кожна рослина починається з насіння, а дерево з кореня. Якщо насіння не посіяти в землю або не посадити в неї саджанець, то не отримаємо потрібну рослину чи дерево. Посіяне насіння сходить за якийсь час, а потім поступово виростає, дозріває і приносить очікувані плоди, коли доглядаємо за ними.

Подібно духовне життя починається в серці людини через слова Христа, які зароджують у ньому віру. Потім людина духовно народжується через Хрещення та інші Святі Тайни, духом дозріває з допомогою молитви і виконання десяти заповідей. Як насіння і корінь становлять основу рослин чи дерев, так Божі дари є основою нашого життя та праці. Ці дари ми отримуємо через молитву, прояви християнських чеснот: покори, терпеливості, милосердя, довіри, з’єднання з Ісусом у Святих Тайнах, постійну людську та духовну працю над собою.

Різдво Богородиці стало початком духовної переміни, обнови світу через наближення Бога до людства, яке здійснив Ісус Христос.

Спаситель словами, життям, смертю та воскресінням дав нам видимий доказ любові небесного Отця до людини. Нинішнє свято подає нам відповідно ще одну важливу думку, що добро в Церкві та державі у великій залежить мірі від людей. Щоб Церква освячувалася й давала переконливе свідчення віри та любові, маємо всі дбати про глибоке духовне життя: розуміння Божих правд, гідності людини, вартості й мети життя, щиру молитву, з’єднання з Ісусом у Святих Тайнах, наповнення себе Божою мудрістю та любов’ю. Ось що говорить про це апостол Павло: „Тепер я радію стражданнями за вас і доповняю на моїм тілі те, чого ще бракує скорботам Христовим для його тіла, що ним є Церква” (Кл 1,24).

Так само стан держави, суспільства, рівень життя залежить від кожного з нас: освіченості, праці, відповідальності, громадянської постави і патріотизму, дбання про духовну спадщину народу. Про це говорить народна приповідка: „Наше щастя в наших руках”. Або як сказав святий Августин: „Бог створив нас без нас, але нас без нас не спасе”. За прикладом Божої Матері, святих нашої многострадальної Церкви, просвітителів та героїв українського народу зростаймо в любові до Бога, а Він поступово змінить, наповнить добром наше життя. Амінь.

о. Михайло Чижович, редемпторист

Адміністратор

Коментарі

Авторизуйтесь

Щоб залишати коментарі, авторизуйтесь за допомогою аккаунта у соціальних мережах

Авторизуйтесь

Щоб залишати коментарі, авторизуйтесь за допомогою аккаунта у соціальних мережах

Помилка
Отакої! Схоже, виникла непередбачена помилка. Будь ласка, спробуйте знову або зверніться до адміністратора