Що з того хлоп'яти буде?

Лк 1,1-25; 57-68; 76; 80

У Старому Завіті існував звичай, що коли дитині вибирали ім’я, разом із ним пов’язували її долю, Божий план щодо неї. Коли говоримо про народження і покликання Івана Христителя, то бачимо тут два моменти. Батько Предтечі був старозавітнім священником і пророком. Під час чергового служіння у єрусалимському храмі він мав видіння ангела. Ангел Гавриїл звістив Захарії, що у нього народиться син на ім’я Іван, який буде великим пророком в Ізраїлі. Христитель покаже людям Ісуса – Месію і Спасителя людства.

Захарії однак було важко прийняти цю радісну вістку, повірити у правдивість слів ангела, що він є посланцем від Господа і приніс йому цю Божу правду. Проблемою Захарії виявилася слабкість, двозначність його віри. Вірував розумом, але серцем не зміг прийняти добру новину від Бога. Хоч багато років служив Господу у храмі, але сумнівався, чи ангел, що з’явився йому, є від Бога.

Пророку Захарії було теж складно повірити, що у нього народиться син, бо він і його дружина Єлисавета були похилі віком. Проявилася ще одна двозначність віри у нього: вірував у Бога, але засумнівався у Його всемогутності. Та незважаючи на слабкість віри Захарії, Господь здійснив свій задум і дарував йому сина Івана.

Коли Іван Христитель народився, між його батьками і сусідами виникла дискусія щодо імені дитини: Захарія чи Іван. Певна двозначність щодо Божої волі стосовно Предтечі. Тоді батько проявив відвагу й написав на табличці, що Божою волею для їхнього сина є ім’я Іван.

Коли у батьків народжуються діти чи самі стаємо дорослими, то роздумуємо над їхньою або власною долею, як буде складатися їхнє чи моє життя. Християнин повинен оцінювати своє життя через віру. Треба часто пригадувати собі, що моє життя є Божим даром, воно знаходиться у руках Господніх. Ісус керує долею людини і всіма подіями у її житті. Все відбувається за волею Бога.

Щоб пізнати чи спланувати власну долю, треба удосконалювати свою віру й пізнавати Божу волю. Молитися за те, щоб бачити присутність Христа у житті через власні таланти, події та обставини. Частіше ставити собі запитання: „Якою є воля Господа для мене у даний момент? Що Христос говорить мені через теперішні події та обставини?” Тверда віра і молитва допоможуть бачити, як Ісус присутній та діє у житті, провадить мене. Це захистить нас від сумнівів та двозначності у вигляді запитань: „А де є Бог? Чи Він любить мене? Чи в труднощах допоможе, захистить мене?”

У побудові власного життя на поміч нам приходить апостол Павло. Він радить категорично відкинути від себе всі діла темряви. Тобто уникати будь-якого компромісу з гріхом і вірно дотримуватися Божих заповідей. Якщо задуматися над цим, то зрозуміємо, що кожне, навіть найменше, діло темряви віддаляє нас від світла – Божої любові! А тим самим від щастя. Часто в житті ми дозволяємо собі на двозначні вчинки та слова. Не виконуємо обіцянок перед Богом, допускаємо гріховні думки й слова. Одна думка приєднується до іншої і складає велику проблему, один вчинок додається до другого і починаються великі труднощі в нашому житті. І це все ослаблює наш зв'язок з Ісусом, збиває з доброї дороги, яка веде до Бога – джерела добра.

Якщо постійно звертатимемо увагу на Христа, то побачимо багато добра у житті, сенс усіх подій. З допомогою віри відчуємо, що Ісус є зі мною і допомагає мені. А це додасть нам впевненості, що зможемо здійснити свої бажання, вирішити усі справи. Так здійснимо важливу пораду апостола Павла у побудові життя з Богом: „Своєму господареві стоїть він або падає; але він стоятиме, бо Господь може підтримати його” (Рм 14,4). Амінь.

о. Михайло Чижович, редемпторист

Також пропонуємо вашій увазі відеозапис проповіді о. Тараса Свірчука, редемпториста з Нюарку (США)