Попереджені вві сні не завертати до Ірода, пустилися іншою дорогою у край свій.

Мт 2,1-12

Народження Ісуса Христа - це важливий знак для нас, що Бог завжди є зі своїм народом. Тому у молитвах на честь Різдва Христового співаємо таке визнання віри: „З нами Бог, розумійте, народи”.

Якщо Бог є любов’ю, Він не може бути байдужим до людей, які носять Його подобу й образ люблячого Батька.

А також до здійснення плану спасіння людства.

Це ми бачимо в обставинах народження Христа. Спершу Господь додає спокою і відваги святому Йосифові, щоб прийняв Марію за жінку й дозволив Божому Синові народитися як людина. Після цього опікується ним та Святою Родиною під час переслідувань царя Ірода. Забезпечує їх житлом у Єгипті, а потім у Назареті. Так Отець небесний чинить упродовж усього життя Святої Родини.

Опіка турботливого небесного Отця про Божого Сина стає спонукою до роздумів: як ми працюємо, дбаємо про те, щоб зажди бачити постійну присутність і турботу Бога про нас? Наскільки стараємося наповнити життя пошуком Ісуса? Якщо виховаємо у собі віру з такими рисами, тоді, подібно до Святої Родини, побачимо, як Христос об’являє Себе нам у житті через постійну турботу і любов до нас.

Кожен, хто вірує в Бога, хоче мати добрі плоди своєї віри: душевний спокій і впевненість у житті завдяки Божій допомозі. Ісус завжди готовий допомагати нам у всьому, адже для цього прийшов на землю. Нам лише треба навчитися розпізнавати і приймати Його поміч. Прикладом цього є Свята Родина, зокрема святий Йосиф. Небесний Отець об’являв їм свою поміч та опіку через ангела. Йосиф уважно слухав і виконував усі Божі накази, і це захистило його родину від переслідувань Ірода та запевнило спокійне подальше життя в Назареті.

Чотирирічний хлопчик, знаючи, що мама, поклавши його спати, піде в гості, почав плакати і благати, щоб вона залишилася вдома. Мама поцілувала сина і нагадала, що з ним лишається його сестра. – Якщо я навіть залишуся, то все одно не зможу постійно сидіти біля твого ліжечка, - говорила вона. – Я знаю, - сказала дитина, але, мамо, я спокійний, коли чую, як ти ходиш по хаті.

Так, як дітям приємно відчувати присутність мами, так віруючим радісно відчувати у житті присутність Бога. Вони почувають себе захищеними, щасливими і не самотніми, оскільки з ними їхній Батько. Шкода тих людей, які почуваються сиротами у світі, бо не знають Бога! Нам не обов’язково постійно відчувати присутність Ісуса біля нас, але достатньо пам’ятати, часто згадувати про Нього під час дня і в нашій душі завжди буде спокій і радість.

Подібно до Христа, ми також переживаємо фізичні чи духовні переслідування – спокуси диявола. Але всі ці випробування зможемо безпечно пройти з допомогою молитви, надії і довіри Богові: „Від юности моєї ворог мене спокушає і палить пристрастями, а я надіюсь на тебе, Господи, і перемагаю його”.

Тож уважно слухаймо Ісуса, як Йосиф і Марія, як Він провадить нас у житті, виконуймо усі Його поради і життя наповниться спокоєм та добром. Амінь.

о. Михайло Чижович, редемпторист

Також пропонуємо вашій увазі відеозапис проповіді о. Ігоря Колісника, ЗНІ з Нюарку (США)