Мати моя і брати мої – це ті, що слухають слово Боже й виконують його.

Лк 8,16-21

На свято Непорочного Зачаття Богородиці читається Євангеліє не про Марію, як зазвичай, а про світло. Що є тим світлом у сьогоднішньому празнику?

Нинішнє Євангеліє складається з двох частин: тема світла і зустріч Ісуса з Матір’ю та братами. Світло, про яке говорить Христос, це Божа правда і віра. Віруюча людина керується Божою правдою. Вона стає для неї духовним світлом у житті, бо правда допомагає пізнавати Бога і себе, добро і зло, Божу волю як духовний орієнтир і мету життя.

Світло правди надає сенс життю.

У сьогоднішньому Євангелії Спаситель висвітлює нам ширше розуміння своєї родини. У світлі віри близькими для Ісуса є не тільки зв’язані з Ним тілесно: Матір, брати і сестри, а всі, хто виконує Божу волю, тобто з’єднаний з Христом вірою і любов’ю. Тому каже Господь: „Бо хто чинить волю мого Отця, що на небі, той мій брат, сестра і мати” (Мт 12,50). Якщо Бог є джерелом життя кожної людини, то всі ми є Божими дітьми, духовними братами й сестрами Ісуса Христа та між собою: „Один бо ваш Учитель, ви ж усі брати” (Мт 23,8). Це випливає із заповіді любові ближнього: „Люби ближнього твого, як себе самого”. Бо любити Бога як нашого небесного Отця, означає дбати про ближніх як про своїх братів чи сестер. Христос пояснив цю правду в одній із наук словами: „Усе, що ви зробили одному з моїх найменших братів, ви мені зробили” (Мт 25,40). А в притчі про милосердного самарянина Господь показує, що нашим ближнім є кожен, кому виявляємо поміч та любов. Отже світлом, про яке сьогодні говорить Ісус, є правда, що всі ми близькі й важливі для Бога.

Син одного шляхетного пана був місіонером. Ті люди, яких він любив і хотів спасти, вбили його дружину й познущалися над ним. Перед смертю він встиг написати на адресу свого батька короткого листа, якого дав своїй дитині. Він закінчив його словами: „Тату, це моя дитина, прийми її ради мене!” - це останнє прохання було написане сином в листі до батька.

Літнього дня ця маленька стомлена дівчинка ледве дійшла до розкішного дому, оточеного прекрасним садом. Вона була обдерта, брудна, знесилена й голодна. Дівчинка постукала і двері відчинилися. Побачивши її, слуга запитав, що їй потрібно. Вона сказала: Я хочу залишитися тут!

Слуга здивовано перепитав: - Ти хочеш тут залишитися? Чи ти не бачиш, яка ти брудна? Іди геть звідси! Він вхопив її за руку і хотів вивести на вулицю, але в той час вийшов господар дому. Побачивши ту дівчину він запитав: - Що хоче дівчина? Якщо вона просить хліба, то їй треба його дати!

- Ні, пане, вона хоче тут залишитися, - відповів слуга. Дитина упала на коліна й тремтячими руками, подаючи листа, крізь сльози вигукнула: - Татко мені сказав прийти сюди! Пан прочитав листа, впізнавши знайомий почерк, схопив дитину І крикнув: - Та це ж дитина мого сина! Він поніс її в дім приговорюючи: „Бідна дитинка, ти тепер вдома. Я тепер буду твоїм татом, а ти моєю донечкою”. Дякуючи Богу, дівчинка дісталася до свого дідуся, який став для неї другим батьком.

Так само Бог приймає до Себе усіх дітей, як власних, заради Свого Сина.

Ще одним проявом світла у нинішньому святі є питання непорочного зачаття Марії. У ньому Бог проявив свою силу чи всемогутність. Кожна людина після упадку Адама і Єви народжується із первородним гріхом. Однак щодо Марії Бог змінив цей закон або перервав його дію. Адже всемогутність чи сила Господа проявляється в тому, що Він може змінювати закони природи. Оскільки Діва Марія мала стати Матір’ю Божого Сина й таким чином активною учасницею таємниці спасіння, небесний Отець захоронив її від первородного гріха, як співаємо у кондаку свята: „Ти від гріха первородного не є очищена, але наперед захоронена, єдина з усього людського роду”. Гріх не порушив зв’язку Божої ласки між Богом і Марією. Правда про непорочне зачаття Богородиці є для нас ще одним духовним світлом, яке показує, що коли виконуємо Божу волю, це захищає нас від багатьох гріхів і зберігає зв'язок любові з Ісусом. Ми не втрачаємо також плодів любові: допомоги та опіки Христа.

Хай думка про непорочне зачаття Божої Матері допомагає нам наповнитися духовним світлом Господньої правди й уникати гріхів. Щоб ми, як Марія, завжди відчували себе близькими та важливими для Бога, відчували присутність і любов Ісуса до нас кожного дня. Амінь.

о. Михайло Чижович, редемпторист