Кожний, хто визнає мене перед людьми, того і я визнаю перед моїм Отцем небесним.

Мт 10, 32-33; 37-38; 19, 27-30

Першим прикладом дії та плодів Святого Духа у Церкві були апостоли. Другим прикладом стали їхні наступники - святі. Слово святість викликає в декого тривогу, нерозуміння його суті, як щось таємниче, недосяжне для нас.

Просте пояснення святості можемо знайти, коли подивимося на історію перших святих. Хто вони є? Це були переважно прості люди, котрі не посідали високих становищ у Церкві чи світі. Серед них були також заможні, впливові особи: мученики Димитрій і Юрій, мучениці Катерина і Тетяна, Миколай чудотворець. Вони не провадили якогось надзвичайного, суворого духовного життя. Маючи просте серце, твердо увірували, що Ісус є Божим Сином і Спасителем людей і щиро полюбили Його. Завдяки цьому мали міцний зв'язок із Ним. Христос став для них найбільшою цінністю. Тому не боялися віддати своє життя, аби перебувати разом з Ісусом у Божому Царстві. Тож каже апостол Павло: „Для мене бо життя – Христос, а смерть – то прибуток”.

Святий Антоній Великий, начальник монашого пустельного життя, молився якось до Господа, просячи, щоб Він відкрив йому стан його досконалості, яку осягнув своїм пустельним життям і почув голос із Неба: „Антонію, ти ще не дійшов до рівня праведності одного християнина в Александрії”. Великий подвижник, прийшовши до цього міста, віднайшов цього християнина і запитав його, що він робить для свого спасіння? Той відповів, що не пам'ятає за собою, чи зробив коли-небудь щось добре, і тому повсякчасно промовляє сам до себе, що всі мешканці міста від малого до великого увійдуть у Царство Боже за свої добрі вчинки, а він піде на вічні муки за свої гріхи. І вразився святий Антоній величчю такої покори цього чоловіка.

Одного разу, коли преподобний Макарій молився, почув небесний голос: «Макарію! Ти до сьогоднішнього часу не уподібнився двом жінкам, які проживають у сусідньому місті». Тоді великий подвижник прийшов у це місто, знайшов цих двох жінок і сказав: «Я прийняв на себе великий труд, прийшовши із пустині, щоб дізнатися, як ви живете, отож відкрийте мені свої таємниці». «Чоловіче Божий, - відповіли вони, - чи можна вимагати чогось надзвичайного від тих, які повсякчасно зайняті домашніми справами?» Але преподобний Макарій домагався свого, і тоді вони розповіли: «Ми, дві невістки, дружини рідних братів, п'ятнадцять років живемо разом і за цей час не чули жодного суперечливого слова одна від одної, ми не маємо дітей, а якщо Господь дасть нам, то першим нашим проханням буде допомогти нам їх виховати у вірі і благочесті. Із слугами поводимось ласкаво, неодноразово радимось між собою, щоби вступити у монастир, але не можемо отримати дозволу від чоловіків. Щоб хоч трохи наше життя було схоже на пустельне, то ми уникаємо шумних розмов, частіше буваємо вдома і займаємось господарством». Звідси святий Макарій зробив висновок, що, живучи навіть сімейним життям, можна бути святим і спастися.

Зв'язок віри і любові з Богом став для святих джерелом сили, відваги визнавати свою віру і любов до Христа.

Через те перші християни не боялися переслідувань чи навіть смерті за віру в Ісуса. „Я все можу в тому, хто мене скріпляє”, - пише апостол Павло.

Через науку Христа християни пізнали справжню мету людського життя – бути разом з Богом. Тому були готові на муки, аби скоріше з’єднатися в любові з Ісусом, осягнути вічне щастя.

Про таке розуміння святості говорить Христос у Євангелії: визнавати словом і ділом віру та любов до Нього між людьми: „Кожний, хто визнає мене перед людьми, того і я визнаю перед моїм Отцем небесним”.

Святість – це не безгрішність, а найперше зв'язок віри і любові з Богом. Святими стали ті, котрі твердо вірили і щиро любили Ісуса як найбільший скарб, вірно виконували Його науку, прислухалися до натхнень Святого Духа, безкорисливо служили Богові і ближнім, дбали передусім про душу й духовні цінності. То ж Церква вшановує їх упродовж багатьох століть аж до нині як живий приклад святості.

о. Михайло Чижович, редемпторист

Також пропонуємо вашій увазі відеозапис проповіді о. Сяргея Гончарова, ЗНІ з Нюарку (США)