Тому що ти бачив мене, віруєш. Щасливі ті, які не бачили й увірували!

Йо 20,19-31

Свято Великдень називають ще світлим празником Воскресіння Ісуса Христа. У молитвах великодніх богослужінь часто згадується про світло. Пасхальна Утреня розпочинається словами: „Воскресіння день, просвітімся люди. Очистьмо почування і побачимо Христа, осяяного неприступним світлом воскресіння”. Христа називають Сонцем правди, що всім життя освітлює, а подію воскресіння – світлом для світу: „Сьогодні все наповнилося світлом, небо, земля і глибини підземні, нехай же празнує вся вселенна Христове воскресіння, – в якому ми утверджуємось!”, „Ті, що були в оковах адових, побачивши безмірне твоє милосердя, до Світла радісно поспішали, Пасху хвалячи вічную”. А тих, що прославляють воскреслого Христа, звуть дітьми світла: „Поведи навколо очима твоїми, Сіоне, і глянь! Ось бо прийшли до тебе від заходу і півночі, півдня і сходу, як богосяйні світила – діти твої, благословляючи в тобі Христа на віки”. Тематика світла воскресіння присутня у подіях всіх неділь від Пасхи до Вознесіння Ісуса Христа.

Ісус воскресінням із мертвих приніс людям світло правди, що вони визволені з гріховної неволі й темряви, а життя панує над смертю. Цю правду, як духовне світло, ми приймаємо з допомогою віри. Під час Тайни хрещення священник дає охрещеному свічку, кажучи: „Прийми оцю горіючу свічку й старайся у всьому житті твоєму просвічуватися світлом віри й добрих діл”. Приймаючи вірою правду, що Ісус вокрес із мертвих, визнаємо, що і ми разом з Ним воскресли до нового життя в Божій любові. Віра у воскресіння Спасителя стає для нас духовним світлом, що життя не завершується смертю і гробом, але продовжується разом з Христом у вічності.

У цьогорічному великодньому посланні блаженніший Святослав зазначив, що назустріч воскреслому Христові ми несемо цієї пасхальної ночі наші світичі віри. Ми навчилися навіть в умовах жорсткого карантину практикувати нашу віру, змінилися її форми вияву, але ми не втратили її зміст. Хоча були змушені змінювати наші релігійні практики і звичаї, часто молитися вдома, але не послабили нашого зв’язку віри з Господом Богом. Тієї віри, яка освітлювала наше життя молитвою та щоденним слуханням Божого Слова, участю у Божественній Літургії в різний спосіб: з допомогою телебачення, інтернету. Ми жили вірою, що знову зможемо зустрічатися з Ісусом у храмі, єднатися з Ним у Святих Тайнах. З допомогою віри у всемогутність і любов Христа ми витримали випробування пандемії, мужньо пройшли цей шлях від минулої Пасхи до Пасхи цього року. Вона давала нам силу перемагати тимчасові труднощі. Світич віри в нас не погас.

Прикладом духовного світла віри є нинішня євангельська подія про навернення апостола Томи. Смерть Ісуса наповнила його душу темрявою зневіри. Коли Спаситель жив і навчав, зокрема про свою смерть в Єрусалимі, одного разу Тома сказав до апостолів:. «Ходімо й ми з ним, щоб разом умерти» (Йо 11,16) А на Тайній вечері просив Господа пояснити учням дорогу до Отця. Тома старався особисто пізнавати Ісуса. Але коли прийшло найбільше випробування – смерть Спасителя, його зв'язок віри з Ісусом виявився слабким, аби повірити, що Він воскрес із мертвих. Коли деякі апостоли говорили й переконували Тому, що особисто бачили Христа живим, йому було важко повірити в це. Він потребував особисто побачити, зустріти живого воскреслого Ісуса.

Коли Христос дав Томі таку можливість, дозволив торкнутися ран на тілі, тоді ожила його віра, наповнила душу і розум світлом – переконанням, що Ісус справді воскрес, Він далі живе. Доказом оживлення віри Томи, наповнення світлом правди про воскресіння Господа стали його слова: „Господь мій і Бог мій”.

Світло віри – це переконання, що Христос далі живе. Він живий між нами. Ця правда несе інше світло, що Ісус постійно дарує нам любов, чинить нас щасливими.

Просімо сьогодні Ісуса, щоб оживив нашу віру, аби ми могли бачити й знаходити Його у житті, наповнялися Божим щастям, світлом Христового воскресіння – миром і радістю. Амінь.

о. Михайло Чижович, редемпторист