Вони були твої, і ти дав їх мені, і вони зберегли твоє слово.
Йо 17,1-13
У неділю перед Зісланням Святого Духа Церква вшановує отців першого Нікейського собору. Вони принесли великі плоди Святого Духа, бо прикладом свого життя стали на захист добра Церкви: правд віри про єдиного Бога, зокрема про Божество Ісуса Христа – Сина Божого. Отці продовжили справу апостолів: проповідували віру і Євангеліє Ісуса, зберегли їхні духовні здобутки – науку і любов до Бога.
Приклад отців першого собору актуальний і важливий також сьогодні, коли у Церкві повстають нові Арії і Несторії, „хижі вовки” (о. Ковпак, підгорецькі отці), які своїми підступними діями хочуть зруйнувати правдиву віру в душах людей, руйнують Церкву з середини через непослух її провідникам і Божому закону, перевагу самолюбства над любов’ю до Бога, гордість і дбання більше про власну славу і вигоду ніж славу Божу.
Отців 1 собору в Нікеї своїм прикладом запрошують нас дбати про духовне добро Церкви: берегти віру, любов, традиції. Святих вшановують не за гарні слова, а за їхні вчинки – діла віри і любові. Ми очікуємо від Бога допомоги не на словах, обіцянках, а на ділі, у вигляді конкретних дарів. Для цього наш зв'язок з Ісусом має бути не на словах, а на ділі, як це було у святих отців. Народна мудрість каже: „Вчинки говорять самі за себе”, або „Вчинки говорять про людину більше, ніж слова”, „Словами голодного не нагодуєш”. Так само Христос казав: „По ділах їхніх пізнаєте їх”, а не по словах. Вчинки свідчать про наш зв'язок з Богом. Щоб отримати допомогу від Ісуса, треба мати міцний зв'язок віри і любові з Ним.
Прикладом цього може бути дбання про християнські привітання. У великодній час за традицією вітаємося „Христос воскрес”. Але багато осіб легковажать цим і вітаються звичайно: „Слава Ісусу Христу”. Якщо людям важко виконати такий малий обов’язок, то як можуть виконувати складніші: піст щоп’ятниці чи подружня вірність. Тому Ісус каже: „Хто вірний у найменшому, той і у великому вірний; а хто нечесний у найменшому, той і у великому нечесний”. Привітання своїм змістом вказує на важливість події та самого Ісуса Христа. Легковажність привітанням означає легковажність Пасхою – знаком нашого спасіння. А одночасно Христом, як нашим Спасителем. Ми не будемо тоді правдивими християнами і учнями Ісуса. Святі отці за прикладом апостолів дбали про правдиву віру і любов, вірність Христові й отримали багато дарів та плодів Святого Духа, пізнали велику мудрість і любов Христа до себе. Якщо ми проявляємо мало поваги і любові до Бога, то й мало дарів отримаємо. Амінь.
о. Михайло Чижович, редемпторист
Також пропонуємо вашій увазі відеозапис проповіді о. Тараса Кшика, ЗНІ з Нюарку (США)
Авторизуйтесь
Щоб залишати коментарі, авторизуйтесь за допомогою аккаунта у соціальних мережах
Авторизуйтесь
Щоб залишати коментарі, авторизуйтесь за допомогою аккаунта у соціальних мережах