Якби він не був від Бога, не міг би був зробити нічого.

Йо 9,1-38

У неділі великоднього часу ми роздумуємо над значенням Пасхи Христової, тобто нашого спасіння з допомогою вибраних події. Історія сліпородженого чоловіка вказує на важливість у цьому віри, зокрема двох її аспектів: пізнання Бога та свідчення Його любові до нас. Нинішня євангельська подія завершується питанням віри: оздоровлений визнає Ісуса Господом, тобто Богом.

Коли говоримо про віру у житті сліпородженого, бачимо, що її основу становить Господь. Ісус сам зауважив хворого чоловіка й оздоровив його за власним бажанням, як зазначає євангелист Іван: „Одного разу, проходячи, Ісус побачив чоловіка сліпого зроду” (Йо 9,1). Коли учні питаються про причину сліпоти чоловіка, Христос відповів: „Ні він не згрішив, ні батьки його, але щоб діла Божі виявились на ньому” (Йо 9,3). Через оздоровлення Спаситель посіяв у серці чоловіка зерно віри – переконання у свою Божественну всемогутність. Бог сам об’являється йому через Ісуса Христа.

Коли люди та фарисеї шукали причину оздоровлення сліпородженого, він поступово щораз виразніше, переконливо й відважно пояснював своє оздоровлення як дію Бога. Визнав Христа Божим Сином.

Поведінка оздоровленого сліпого у дискусії з фарисеями показує, що для віри та її плодів важливе пізнання Бога та свідчення її своїм життям. Чим глибше пізнаємо Ісуса, тим більш відважно та переконливо визнаємо свою віру, дотримуючись у житті Божих правд. Щоб нам було легше зростати у вірі, добре частіше пригадувати собі слова апостола Івана: „Ми пізнали й увірували в ту любов, яку Бог до нас має” (1Йо 4,16). Апостоли побачили у словах та вчинках, чудах Христа всемогутність Бога, тому повірили, що Він є Божим Сином та Богом. Чим краще розуміємо те, чого навчилися, тим легше нам послуговуватися отриманими знаннями, застосовувати їх у житті.

Те саме відбувається з вірою. У поведінці сліпородженого бачимо: чим більше фарисеї випитують чоловіка про причину оздоровлення - Ким є той, хто оздоровив його, то він щораз відважніше, виразно й переконливо показує свою віру - визнає Ісуса Божим Сином, бачить у Його вчинках дію Бога, кажучи: „Знаємо, що Бог не слухає грішників; а хто побожний і чинить його волю, того він слухає. Якби він не був від Бога, не міг би був зробити нічого” (Йо 9,33). Від якості віри залежить рівень нашого життя. Чим сильніша наша віра, тим сильніше Бог діє в ньому, об’являє нам більше Своєї любові.

Війна в Україні зроджує безліч свідків відваги, віри та любові до ближніх та Батьківщини.

У четвер, 5 травня, до Львова евакуаційним потягом доправили 15 поранених українців з Бахмута. Серед них була 15-річна дівчинка, що з простреленими колінами їхала 30 кілометрів. Вона розповіла, що їхала автівкою ще з трьома чоловіками та жінкою, але чоловіки через поранення не могли сісти за кермо, тому вирішила зробити це сама.

«У Попасній потрапили під обстріл. Їхали в автівці і трапилося так, що нас росіяни обстріляли. В авто були ще троє чоловіків та жінка. Чоловіків поранило уламками, одного дуже сильно, тому довелося мені сісти за кермо і повезти в Бахмут».

Дівчинка сказала, що потрібна була термінова допомога, щоб не втратити багато крові. Дорогою, поки вони їхали, лежали міни у шаховому порядку, але проїхати вдалося. Вона каже, що їхала з усіх сил, вдалося це дуже нелегко і було боляче. Вона не хотіла нікого покидати під обстрілами.

«Далі лежав труп жінки і стовп. Я це теж проїхала, а тоді на повороті праворуч нас обстріляли. Мені ноги. Я нічого не могла зробити, машина заглохла, ледве її завела, і ми далі поїхали. Але машина потім все одно заглоха, бо куля прострелила акумулятор».

Завдяки великій відвазі та вірі в успіх, дівчина доставила поранених до лікарні й врятувала їхнє життя.

В історії сліпородженого важливий ще один момент. Дискусія про причину його оздоровлення відбувається на тлі порушення Ісусом суботи. Відбувається боротьба стосовно цінностей: що важливіше - людина чи приписи суботи? Це нагадує істину, що віра дуже важлива для нас, бо вона тісно пов’язана з гідністю людини. Де присутня віра, суспільство захищає людину та її життя, бо вона є найбільшою цінністю. Де не має віри, людина стає ресурсом для чиїхось політичних та економічних інтересів.

Щоб віра була корисна для нас, треба старатися більше пізнавати Ісуса та Божі правди, щоб краще жити ними, тоді вона швидше змінить життя.

Христос оздоровить наші недуги та душевні рани, наповнить життя своєю присутністю, добром та любов’ю. Амінь.

о. Михайло Чижович, редемпторист

Також пропонуємо вашій увазі відеозапис проповіді о. Ігоря Колісника, редемпториста з Нюарку (США)