Коли хто хоче йти за мною, хай зречеться себе самого, візьме на себе хрест свій та йде слідом за мною.

Мр 8,34 - 9, 1

Ця неділя має подвійну назву – 17 після Зіслання Святого Духа і по Воздвиженні. Вона поєднує у собі дві євангельські події: віру жінки хананейки та запрошення нести хрест з Ісусом. Ці події доповнюють одна одну й глибше відкривають нам значення нинішньої науки Христа.

Спочатку придивімося до віри жінки хананейки. У неї непроста ситуація – хвора дочка, опанована злим духом. Мати напевно шукала всілякі способи допомогти їй, зверталася до різних осіб, але не отримала результату. Довідавшись про діяльність Ісуса, жінка повірила, що Він справді допоможе їй. Тож вирішила звернутися до Христа і виявити свою віру у Його всемогутність.

Приклад хананейки показує нам, чим насправді є віра. Це не тільки існування Бога, а зустріч з Ісусом, надія на Його всемогутність і любов. Жінка, увірувавши в Ісуса, приходить зі своїм проханням оздоровити дочку від біса й покладає надію на Нього, довіряє Христові свою долю. Завдяки великій вірі і молитві отримала результат – Ісус на відстані оздоровив дочку від диявола.

Сьогодні маємо також неділю після Воздвиження. У Євангелії Ісус подає нам поради переживати у житті свій хрест як таємницю Божої любові, а одночасно нашої віри в неї. Питання віри Христос доповнює закликом нести хрест разом із Ним: „Коли хто хоче йти за мною, хай зречеться себе самого, візьме на себе хрест свій та йде слідом за мною” (Мр 8,34). Тут віра проявляється на сходинку вище, ніж у ситуації жінки хананейки. Вона стосується не земних справ, а спасіння людини – головної мети нашого життя. Віра нагадує нам, що для спасіння потрібна Божа ласка та людська праця.

Освячуюча ласка, якою є Божа любов, здобувається особистою молитвою, у Літургії і Святих Тайнах. Вона дає нам силу йти за Христом як провідником до Царства Небесного. Адже Господь найкраще знає дорогу до нього, бо є його творцем і володарем. Тому апостол Павло стверджує: „Один бо Бог, один також і посередник між Богом та людьми - чоловік Христос Ісус, що дав себе самого як викуп за всіх: свідоцтво свого часу” (1Тм 2,5-6). А апостол Петро додає: „І нема ні в кому іншому спасіння, бо й імени немає іншого під небом, що було дане людям, яким ми маємо спастися” (Ді 4,12).

Для тих, хто шукає спасіння і щастя з Богом, Ісус ставить вимоги: зректися себе, взяти свій хрест і йти за Ним. Що означають ці слова? Вони є здійсненням віри, яка єднає нас із Христом. Кожна з цих вимог – це певний прояв віри, нашого зв’язку з Господом.

Запрошення до пошуку щастя Христос розпочинає словами: „Хто хоче йти за мною”. Перша вимога – бажання йти за Господом – це вірити в те, що Ісус, як Божий Син, є джерелом всякого добра.

Шукати щастя в Бога означає шукати самого Ісуса, бо тільки Його любов заспокоює всі потреби людської душі.

Наступний крок віри, наслідування Христа – зректися себе самого. Це заклик збудувати міцний особистий зв'язок з Ісусом, щоб отримати щастя з Ним. А одночасно запрошення до свободи, тобто звільнитися від самодостатності, не зосереджуватися на собі, а звернути свою увагу на Ісуса. Для цього потрібно покласти всю надію на Господа, а не надіятися на себе: свій розум, знання, вміння, досвід, побожність, становище. Також звільнитися від прив’язання до матеріальних речей, щоб вони не зайняли місце Бога. Тоді є певність щастя і спасіння – зв’язку любові з Ісусом.

Віра навчає, що нашим хрестом є обов’язки і терпіння. Нести свій хрест – це виконувати обов’язки або переживати терпіння разом з Ісусом. Тоді є певність успіху, витримати у випробуваннях. У цьому запевняє нас апостол Павло: „Я все можу в тому, хто мене скріпляє” (Флп 4,16).

Віра також нагадує нам, що Христос – найкращий приклад для життя. Йти слідом за Ісусом – означає брати з Нього приклад пошуку добра і перемоги трудностей. Так здійснюємо слова Христа: „Прийдіть до мене всі втомлені й обтяжені і я облегшу вас” (Мт 11, 27).

Отож, іти слідом за Ісусом, несучи свій хрест, – означає вчинити основою духовного життя зв'язок любові людини з Богом, тобто особи з особою, а не самої людини і Божих дарів. Бо тільки особа може зрозуміти іншу особу й дарувати їй свою любов. Тож шукаймо і пізнаваймо у житті Христа, довіряймо Йому усі свої справи, наслідуймо Його приклад, дотримуючись заповідей, щоб Він дарував нам любов і щастя. Амінь.

о. Михайло Чижович, редемпторист