Ви шукаєте Ісуса Назарянина, розп'ятого. Він воскрес, його немає тут.
Мр 15,43 – 16,8
Традиційно у другу неділю після Великодня Церква вшановує Йосифа з Ариматеї, Никодима і жінок-мироносиць. Згадаймо спочатку цих двох праведних мужів. Йосиф і Никодим не були безпосередніми, але тайними учнями Ісуса Христа. Вони справді старалися жити праведно, на Божу славу. Коли Ісуса засудили на смерть і розп’яли на хресті, апостоли зі страху повтікали. А Йосиф із Никодимом виявилися правдивими Його учнями та приятелями. Вони зняли тіло Ісуса з хреста і поховали у гробі й цим проявили справжню любов до Спасителя.
Мироносиці ходили разом з Ісусом і допомагали Йому під час місійної діяльності. Зокрема були присутні на Голгофі, коли Христос помирав на хресті.
Зустріч Ісуса з жінками-мироносицями у світлі Пасхи – це один із способів пізнання Бога. Коли ж Ісус зустрівся з жінками? Зустріч мироносиць з Христом відбулася, коли вони поверталися від гробу додому. Тобто у життєвих обставинах. Ось що пише євангелист Матей: „І вони в поспіху полишили гріб зо страхом і великою радістю та й побігли сповістити його учнів. Аж: ось Ісус зустрів їх і каже: “Радуйтеся!” Ті підійшли й кинулися йому в ноги і вклонилися” (Мт 28,8-9) .
Події та обставини у житті – це один із способів пізнання Ісуса Христа. Пригадаймо собі останню науку Спасителя, де Він каже, що наша любов до Бога найчастіше проявляється у ставленні до ближніх: самотніх, голодних, спраглих, хворих, ув’язнених, подорожніх – „Усе, що ви зробили одому з моїх найменших братів, ви мені зробили” (Мт 25,40). Христос також дає нам різні знаки для утвердження у вірі, що Він живий, є між нами і любить нас, щоб пізнавати Його. Такими знаками часто є наші ближні, від яких отримуємо матеріальну чи духовну допомогу, тобто різні прояви любові. А також вирішення життєвих проблем, щаслива подорож, події вдома і на роботі, оздоровлення з різних хвороб. Коли дивимося на них очима віри, тоді розуміємо, що це не випадковість, а дія Бога і вияв Його любові. Бо коли ми допомагали ближнім, а в певний момент самі опинилися у складній ситуації і хтось прийшов нам на поміч, ми в дусі віри зрозуміємо, що це був знак від Господа. То Ісус послав цю людину і через неї дарував мені свою любов.
Друга важлива деталь у зустрічі мироносиць із Господом, що вони отримали особливий дар від Ісуса. Першого дня після Пасхи рано пішли до гробу, щоб вшанувати Христа і намастити миром Його мертве тіло. Але не знайшовши тіла у гробі, повернулися додому. Та в дорозі зустріли Ісуса Христа. Тим самим отримали більше, ніж очікували. Шукали мертве тіло Господа, а зустріли живого, воскреслого Христа. Мироносиці ще раз пізнали, що Ісус Христос справді є Божим Сином.
Тут бачимо важливу правду - Божу щедрість, що хто щиро шукає, пізнає Бога, завжди отримує більше дарів, ніж просить.
Важливо у труднощах не опускати руки, не падати духом, а постійно оживляти в душі віру та надію на Бога.
Він покаже нам свою присутність і допомогу, посилаючи через ближніх пораду, добрі думки, почуття.
У пошуках Ісуса мироносицям допомагає ангел. Він потішає їх біля гробу Господнього словами: „Не бійтеся! Ви шукаєте Ісуса Назарянина, розп'ятого. Він воскрес, його немає тут. Ось місце, де його були поклали. Та ви йдіть, скажіть його учням та Петрові, що він випередить вас у Галилеї: там його побачите, як він сказав вам” (Мр 16,6-7). Якщо ми будемо твердо вірити і повністю довіряти Ісусові, покладати надію на Нього, Йому вірно служити в дусі любові і правди, Христос дасть нам чимало можливостей пізнати Свою любов. У нас буде багато нагод наповнити серце радістю. Амінь.
о. Михайло Чижович, редемпторист
Також пропонуємо вашій увазі відеозапис проповіді о. Тараса Кшика, ЗНІ з Нюарку (США)
Авторизуйтесь
Щоб залишати коментарі, авторизуйтесь за допомогою аккаунта у соціальних мережах
Авторизуйтесь
Щоб залишати коментарі, авторизуйтесь за допомогою аккаунта у соціальних мережах