І як Ісус відходив звідти, слідом за ним пішли два сліпці.

Мт 9,27-35

Кожна євангельська подія відбулася в конкретних обставинах. Враховуючи їх, вони допомагають нам зрозуміти значення тої чи іншої події.

Оздоровлення двох сліпців і німого біснуватого має важливий контекст. Перед тим Христос оздоровив кровоточиву жінку та воскресив померлу дочку Яіра. У центрі цих подій є Ісус Христос. Він виступає тут як всемогутній проповідник, тобто Бог є присутній серед людей, і як джерело всякого добра: здоров’я, життя, свободи людини. Прояви всемогутності Христа у слові та вчинках дали людям можливість виявити їхню віру в Бога: звернутися до Спасителя по допомогу та отримати її плоди – оздоровлення чи вирішення проблем.

Коли у житті людей виникають труднощі, проблеми, як виглядає їхня поведінка? Багато з них думають найперше про причини, потім про способи вирішення проблем, а вкінці про результати. Подібний принцип проявляється також і в духовному житті. Навіть віруючі люди думають передусім про причини проблеми – чому це сталося? А тоді про плоди, що очікують, хочуть отримати від їхнього вирішення. Третій крок – думка про Бога: хто може допомогти в труднощах, пошук середників у виправленні ситуації.

Як бачимо, у такому підході до розв’язання проблем Ісус залишається на останньому місці. Хоч люди вірують у всемогутність Господа і звертаються до нього по допомогу, однак головним плодом їхніх старань є матеріальне благополуччя, а не любов до Христа. У центрі цієї боротьби знаходиться людина. Головним її скарбом є здоров’я або спокій, а не Ісус. Віра таких людей зводиться до пошуку середників у вирішенні проблеми. Вона не є зустріччю з Богом і проявом любові до Нього.

Після такого способу звернення до Христа, особа залишається не зміцненою у вірі, надії та любові до Бога. Залишається без основного дару – пізнання Ісуса та зміцненого зв’язку з Ним. Тобто без надійної основи на подальше життя.

Один віруючий, але в духовному плані байдужий чоловік мав дуже побожну жінку. І кожного разу, коли вона у неділю чи свято йшла до церкви, він говорив їй: „Помолися там і за мене". Таким чином заспокоював себе і свою совість. І ось одного разу, коли жінка пішла до церкви на богослужіння, чоловік приліг спати і заснув. Йому приснився сон, що він помер і стоїть разом зі своєю жінкою біля небесних воріт. Він сильно вхопився за її руку і промовив: „Тепер підемо разом!” Але Святий апостол Петро відкрив двері і, повернувшись до жінки, сказав: „Ти можеш увійти, але без чоловіка”. І вона раптом віддалилась від нього і зникла за дверима, які зачинилися перед ним. Нещасний чоловік залишився сам перед брамою. Від страху прокинувся зі сну і дуже зрадів, переконуючи себе, що це тільки сон! Так, це тільки сон, але будьмо обережними, щоб у декого в житті він не сповнився насправді.

Що бачимо важливого в обставинах нинішніх оздоровлень? Перед тим Ісус оздоровив кровоточиву жінку, яка торкнулася краю його одежі і вмить стала здорова. А потім воскресив померлу дочку Яіра. Ці події оживили віру в серцях двох сліпців та родичів німого біснуватого. Тому обоє пішли до Спасителя, щоб також зцілитися.

Коли віра людини проявляється не лише у певних побожних звичаях, а провадить її до зустрічі з Богом, вона починає добре бачити Його присутність у житті, виразно відчувати любов Ісуса.

Тим самим свідчити свою віру в Господа, що Він завжди з нами, допомагає, охороняє та любить нас. Така віра людини стає для неї надійною основою на майбутнє. У її житті здійснюється народна мудрість: „Коли Бог є на першому місці, тоді все стає на відповідному місці”. Так приходить справжнє щастя до нас. Амінь.

о. Михайло Чижович, редемпторист