Вони були в дорозі, простуючи в Єрусалим.

Мр 10, 31-45

Коли у церковному календарі настала п’ята неділю Великого Посту – це означає, що ми пройшли вже дві третіх посного шляху і лише два тижні відділяють нас від свята Воскресіння. Переживаючи Великий Піст, ми день за днем зближаємося до світлої події – Пасхи Ісуса. Однак час цього посту – це не тільки сорок днів обмеження у певних стравах і забавах. Тут важливий передусім духовний вимір посту. Ми повинні зближатися до Воскресіння не тільки часово, а також духовно. Піст, молитва, Слово Боже й покаяння мають допомогти нам очиститися з гріхів і відновити зв'язок любові з Ісусом. Адже істотою Пасхи є не саме воскресіння Христа з мертвих, як історична подія і доказ Його божества, а наше спасіння, відновлення стосунків людини з Богом через Ісуса Христа. Спаситель терпів на хресті і помер, щоб ми отримали прощення гріхів. А своїм воскресінням засвідчив, що вхід до неба відчинено. Божий Син є нашим провідником до Царства Небесного, як навчав: Я – дорога, правда і життя. Ніхто не приходить до Отця, як тільки через мене. Я – ворота для овець. Хто ввійде через мене, спасеться.

Якщо уважно переглянемо зміст молитов посту, то побачимо, що там часто присутні заклики до щирого покаяння і прохання до Ісуса про захист від спокус, щоб простив нам гріхи й дарував Свою любов і милосердя. Допоміг відновити добрі стосунки з Богом.

У Євангелії п’ятої неділі посту читаємо про останню подорож, зближення Христа до Єрусалима, Його страждання, смерть і воскресіння. Хресною жертвою Господь зблизив нас до Отця небесного. А також про чашу Ісуса та апостолів, яка є символом єдності з Богом і ближніми. Коли друзі збираються разом, вони єднаються за одним столом, споживають страви з однієї посудини і п’ють напої з однієї чаші. Тож спільні матеріальні речі є символом їхньої духовної єдності.

Коли зближаємося до свята Пасхи і щораз менше залишається часу, важливо запитати себе, чи за час посту я наблизився до Христа. Наскільки молитва, Євангеліє, піст і покаяння зміцнили мій зв'язок із Богом. Це можемо побачити по тому, що стала сильнішою моя віра, розуміння того, що моє життя, доля мене і світу є в руках всемогутнього Бога, Який також є джерелом добра. Я зміцнився у надії та любові до Бога, вмію зберігати душевний спокій, бо навчився довіряти Христові, а проявом того є дотримання Божих заповідей, тривала молитва, покора, терпеливість і милосердя до ближніх.

Якщо такі плоди посту знайдемо у себе, то будемо певні, що зможемо радісно святкувати Воскресіння Ісуса. Бо через отримані дари любові і милосердя Ісус воскрес, Він живе у моїй душі. Це справжня радість для християнина, коли Бог є поряд з нами. Амінь.

о. Михайло Чижович, редемпторист