І я підвладний чоловік. 

Мт 8,5-13

У четверту неділю після Зіслання Святого Духа роздумуємо над оздоровленням слуги капернаумського сотника. У центрі цієї події є віра сотника, наповнена глибоким пізнанням Ісуса. Не знаємо, якою була його дорога до Бога. Чи отримав він віру від батьків, а, можливо, через військову професію довший час перебував у Палестині, оселився там, маючи дім і слуг. Так запізнався з вірою вибраного народу в єдиного правдивого Бога. Через це став глибоко віруючим чоловіком. Це бачимо у його поведінці.

Сотник, проживаючи серед ізраїльтян, багато взнав про Ісуса. Навіть міг сам цікавитися Його особою. Тому знав Христа більше, ніж могутнього пророка, а як Божу особу.

Переживаючи за здоров’я хворого слуги, сотник вірив, що Ісус допоможе йому, бо Він має Божественну силу. Під час зустрічі з Христом, сотник двічі називає Його Господом, тобто Божим Сином. Тому впевнено звертається до Ісуса за поміччю. Коли Спаситель пропонує прийти до дому сотника, той просить Ісуса оздоровити слугу словом на відстані, бо вірить у Його Божественну силу. Христос відразу чудесно оздоровив слугу.

Як бачимо, віра сотника справді була великою, бо Христос особливо похвалив її: „Істинно кажу вам: ні в кого в Ізраїлі я не найшов такої віри”. Велика тому, що сотник добре знав Христа і був впевнений у Його всемогутності.

Кожна біблійна історія – це пояснення якоїсь Божої правди і урок духовного життя для нас. Те, що сталося з даною особою, може відбутися також і в нашому житті. Велика віра сотника через пізнання, Ісуса, особисте зацікавлення Ним принесла чудесне оздоровлення його слузі. Христос, який був на землі дві тисячі років тому, такий самий є між нами у словах Євангелія і Святих Тайнах, як пише апостол Павло: люблячий і всемогутній. Там ми можемо, як сотник, пізнати й відчути Його любов і всемогутність з допомогою молитви. Тому головна мета молитви і Святих Тайн, подій у житті для нас – це пізнати Бога. А пізнання зродить у серці велику віру, яка принесе нам любов Христа.

Хай наша віра буде наповнена світлом бачити присутність Бога у різних життєвих подіях.

До цього запрошує нас улюблений учень Господа апостол Іван: „Хто визнає, що Ісус - Син Божий, Бог у тому перебуває, і він у Бозі. Ми пізнали й увірували в ту любов, яку Бог до нас має. Бог є любов, і хто перебуває в любові, той перебуває в Бозі, і Бог перебуває в ньому” (1Йо 4,15-16). А Ісус у відповідь пошле нам дари великої Своєї любові. Амінь.

о. Михайло Чижович, редемпторист