Як, отже, твоє око ясне, все тіло твоє буде світле.

Мт 6,22-33

Нинішнє Євангеліє розпочинається важливими словами: „Світло тіла – око. Як, отже, твоє око ясне, все тіло твоє буде світле”. Пригадаймо собі, яку користь приносить нам світло. Воно допомагає виразно бачити речі, розрізняти одні від других, успішно користуватися ними, орієнтуватися в ситуаціях. У теперішній час завдяки електричному світлу працює більшість сучасної техніки.

Так само важливим для нас є духовне світло: Божа правда і любов. Сьогодні у Євангелії Ісус подає нам духовне світло – нагадує і пояснює правду про мету і завдання нашого життя – Боже Царство. Те, що виконували апостоли, а тепер продовжуємо ми – християни, учні Ісуса Христа.

Тож мета всякої нашої побожності – осягнути Царство Небесне. Це не просто якесь приємне місце. Царство Боже не існує без Бога.

Здобути Царство в небі та його справедливість – означає увійти в міцний і нерозривний зв'язок любові з Ісусом.

Це і є справжнє щастя людини. Бо коли знаємо, що нас люблять, то відчуваємо радість і спокій у душі, як нас поважають, цінують, що ми є важливі для когось. Все це дарує нам любов Ісуса в небі.

Бог покликав нас до життя, щоб ми пізнали й полюбили Його і постійно були з Ним у вічності. Як приклад цього, Церква подала нам у минулі неділі життя апостолів і всіх святих. Приклад життя святих і покликання перших апостолів подають нам духовне світло, що Ісус - це джерело добра і мета життя людини. Про це говорить апостол Павло у нинішньому посланні до Римлян: „Ми вірою одержали доступ до тієї ласки, що в ній стоїмо і хвалимося надією на славу Божу” (Рм 5,2).

На основі цього можемо ствердити, що головне завдання нашого життя – шукати й пізнавати Христа, вивчаючи правду Євангелія, а в Ісусі пізнати джерело всякого добра – нашого щастя. Саме для цього виконуємо Божі заповіді як дороговкази, які провадять нас до Бога, до Нього спрямовуємо погляд і увагу в житті та молитві, участь у Святих Тайнах. Таким чином хочемо краще пізнати і любити Ісуса, щоб Він був присутній у нашому житті.

Щоб заохотити нас до такого духовного життя, в якому отримаємо багато плодів Святого Духа, Церква подала нам приклад всіх святих. Вони пізнали Христа спершу через своїх батьків, а потім самостійно з допомогою молитви, Євангелія і Святих Тайн. Ісус став для них основою, скарбом і метою життя, заради якого вони жили. А також приклад покликання перших апостолів, які, почувши голос Христа, все залишили й пішли за Ним. Любов Господа настільки сильно промовила до їхнього серця, що вони не вагалися розпочати з Ісусом нове життя. Подібно Бог промовляє до нас через життєві події.

Одного разу мама з двома доньками їхала на весілля у друге село. Були прибрані дорогими і красивими намистами. Дорога провадила через ліс. В лісі галузка з дерева перервала нитку з перлами, що висіли на шиї у мами. Вони стривожились, почали нарікати, збираючи перли, що запізнюються на цілу годину на весілля. Аж раптом надбігає лісник, задихавшись, і говорить: „Дякуйте Богу, що ви ще тут. У лісі я зустрів банду злочинців і з їхньої розмови зрозумів, що вони чекали на вас. Тому я біг бічними дорогами, щоб попередити вас і застерегти від біди і нещастя”. З цього можемо взяти для себе науку, що все те, що ми не раз називаємо нещастям і невдачею, за Божим Провидінням буває великим щастям для нас...

Коли віруємо і любимо Ісуса, просімо про духовне світло правди і любові, щоб допомагали пізнавати Бога, бачити у щоденному житті, цінувати як найбільший скарб і щиро любити Його. Тоді наше життя буде мати глибокий зміст і сенс, бо Христос є з нами, допомагає і захищає, а ми будемо з Ним у небі. Амінь.

о. Михайло Чижович, редемпторист