Пішов той, сповіщаючи по всьому місті, що Ісус зробив йому.

Лк 8,26-39

Якщо уважно придивитися до життя природи чи Церкви, то побачимо, що воно побудоване у вигляді замкненого кола. Бо пори року, певні події, свята постійно повторюються. Так само повторюються свята кожного літургійного року. Коли порівняємо Євангеліє неділь, можна зауважити, що в них часто чергуються теми віри і любові. І це не дивно й не випадково, бо віра є основою духовного життя, а любов – це вершина, його завершення. Тому пише апостол Павло: „Тим часом остаються: віра, надія і любов - цих троє, але найбільша з них любов” (1Кр 13, 13).

Історія герасинського біснуватого у нинішньому Євангелії наповнена питаннями віри. Роздумуючи над нею, гляньмо, як вона проявляється у конкретних подіях.

Перший момент – це доля біснуватого чоловіка. Євангелист Лука не подає причини його нещастя, але можемо припустити, що це був наслідок браку його віри. Через якісь гріхи цей чоловік далеко відійшов від Бога, тож став жертвою, невільником злих духів. Лука зазначає, що їх був цілий легіон – 6 тисяч. А гріхи стаються, коли людина занедбує віру: перестає нею жити – порушує заповіді, не зміцнює віру молитвою, а одночасно зв'язок із Богом. Тим самим втрачає Його опіку і стає жертвою диявола.

Не дбаючи про свою віру, особа перестає пізнавати Ісуса, не бачить Його присутності у житті, втрачає відчуття межі між добром і злом.

Другий момент у Євангелії – поведінка пастухів та герасинців. Побачивши оздоровлення біснуватого, як Христос вигнав з чоловіка бісів у стадо свиней, пастухів опанував природній страх, бо не зрозуміли, що насправді відбувається. Як би знали, що до них прийшов Месія, напевно були б спокійніші.

Подібно поводилися мешканці Герасину. Вони сприйняли загибель свиней, як велике нещастя – втрату частини поживи, а присутність Ісуса, як загрозу для свого майбутнього. Тому просили Спасителя відійти з їхніх околиць, із їхнього життя. Негативна реакція, незадоволення герасинців втратою свиней через оздоровлення Ісусом біснуватого – це питання віри. Через брак віри не пізнали в Христі Божого Сина, благословення і справжнє щастя для них. Якби мали віру, то зраділи б з того, що Господь оздоровив, звільнив від бісів їхнього мешканця. А тим самим дарував спокій, адже біси часто викликали в них тривогу. Не виганяли б Христа, а просили залишитися в них, як зробили це люди міста Сихар. Не маючи віри, герасинці не розрізнили справжніх цінностей, замість людини вибрали свиней – матеріальні речі, тимчасову вигоду, а не Божу любов.

Розповідь про герасинського біснуватого наповнена різними негативами, але завершується позитивно. Оздоровлення біснуватого зродило в його серці віру, завдяки якій пізнав в Ісусі щастя для себе. Тому просив Христа, щоб бути з Ним. Але Христос сказав чоловікові залишитися вдома і просвічувати мешканців свого міста вірою в Ісуса, який є справжнім скарбом, джерелом життя і щастя для людей.

Кожну людину Бог намагається духовно просвічувати силою нашої віри, пізнавати Себе та нас самих, вчить довіряти любові Ісуса і йти з Ним у житті.

Один християнин, який визнавав себе великим грішником, постійно молився до Бога: „Знаю, Господи, що я не вартую, щоб Ти простив мене, бо я багато нагрішив перед Тобою, але сподіваюся на Твоє велике милосердя і благаю Тебе: прости мені. А якщо я того не вартий, то покарай мене тут, на землі, щоб я не мучився у загробному житті". Якось після молитви він заснув, у сні побачив Ісуса Христа, Який з'явився йому і запитав: „Що тобі потрібно, чого ти плачеш?" Християнин відповів: „Я дуже важко згрішив!" „Встань", - промовив до нього Господь. „Не маю сили, - відповів християнин, - хіба якщо Ти Сам піднімеш мене". І Господь простягнув руку і підніс його. Прокинувшись, чоловік відчув у своєму серці невимовну радість від переконання, що Господь простив йому. Решту життя він прожив у святості і мирно відійшов у вічність.

Становище біснуватого і його оздоровлення спонукає нас усвідомити важливість віри у житті: жити нею, зміцнювати молитвою, удосконалювати її, поглиблюючи розуміння Божих правд. Тоді отримаємо важливі її плоди: вона буде захищати нас від гріхів та спокус злих духів, запевнить постійну Божу опіку, дасть силу жити за Божими заповідями, завжди бачити присутність, поміч і любов Ісуса у житті. Амінь.

о. Михайло Чижович, редемпторист