emblem
Меню Закрити

Написати священику

(Тут ви можете запитати про свята, пости, сповідь, покликання, сімейні стосунки, Церкву та багато іншого)

Неділя 22-га по Зісланні Святого Духа

Тепер він тішиться тут, а ти мучишся.

Лк 16,19-31

У цю неділю співпали дві біблійні події: історія багача та Лазаря і свято Архистратига Михаїла. Вони різні за часом. Історія Архистратига Михаїла своїми коріннями сягає початків існування світу. А притчу про багача та Лазаря розповів Ісус Христос. Але ці різні події мають спільне духовне добро й мету. Вони нагадують нам істину, що найбільшою цінністю у світі є Бог та Його любов, а головна мета життя людини – бути з Богом і в Ньому знайти своє щастя.

Як це проявилося у житті святого Михаїла? У певний момент історії всесвіту в небі між ангелами виникла боротьба. Частина з них під впливом ангела Люцифера не захотіла поклонятися й служити своєму Творцеві. Можна сказати, що Господь перестав бути для них найбільшою цінністю, бо Люцифер забажав мати славу рівну Богові. Як подає церковне передання, коренем цього спротиву ангелів був гріх прародичів Адама і Єви. Коли вони згрішили, Божий Син згодився прийти на землю і померти на хресті, щоб таким чином перепросити небесного Отця за людський непослух і спасти людину з неволі гріха. Коли Люцифер почув цю раду осіб Святої Тройці, що Божий Син готовий померти за людину, подумав, що Господь любить людей більше, ніж ангелів. Це викликало у Люцифера заздрість і гордість, тому не хотів більше служити Богові.

Архангел Михаїл, почувши про спротив частини ангелів, вступив у боротьбу з Люцифером під гаслом „Хто як Бог” і переміг його. Цією боротьбою святий Михаїл разом із добрими ангелами засвідчив, що Бог – це найбільше добро і джерело щастя у світі й для нього самого. Слава Господа була для Михаїла його власною славою і щастям. Тому Він завжди був вірний Творцеві.

Цю саму думку містить нинішня історія багача і Лазаря. Головний зміст цієї притчі, що Бог є метою і щастям людини. Багач і Лазар бажали щастя, але кожен із них розумів і шукав його по-різному.

Колись на світі жила дуже багата віруюча пані, але скупа й мало жертвувала на діло Боже. Зате її слуга, хоч був бідний, постійно допомагав нужденним зі свого скромного заробітку. Пані сердилася на нього за це і говорила: - Ти все роздаєш, а сам нічого не маєш.

Одного разу тій пані приснився сон, ніби вона опинилася на небі. Вона гуляла по одній прекрасній вулиці, де було багато гарних будинків. Пані запитала ангела, який був її провідником: - Для кого ці будівлі? – Для тих, які скоро прийдуть сюди жити, відповів ангел. – А хто буде жити в цьому чудовому палаці? – Твій слуга, була відповідь. – А хто житиме в тому маленькому домі? – допитувалася пані. – Ти, - коротко промовив ангел.

Пані сильно перелякалася. Вона сподівалася, що коли її слуга має такий розкішний дім, то в неї має бути ще набагато кращий. А тут виходить навпаки. Жінка в сльозах запитала: - Чому в мене така бідненька хатина, а в мого слуги такий розкішний дім? – Тому, - відповів ангел, - що ти не надсилаєш нам коштів і ми не маємо з чого збудувати тобі кращого, а твій слуга постійно фінансує будівництво свого дому.

Прокинувшись, пані збагнула, що її сон був уроком від Бога. Вона зрозуміла, що той, хто багатий на землі, не обов’язково буде таким у вічності. Там багатий буде той, хто добрими справами збирає собі скарби на небі. А які надсилаємо ми засоби для будівництва наших домів на небі?

Багач у притчі був заможною людиною. Мав власний дім, дорогий одяг, вишукані страви й бенкетував щодня. Не обмежував себе ні в чому. Він не відчував потреби чи залежності від когось. Багач відчував себе самодостатнім, вважав достаток головним джерелом щастя.

Натомість убогий Лазар був у протилежному становищі: не мав дому, достатку, приятелів, здоров’я. Він лежав біля воріт дому багача, а тіло було вкрите ранами, які лизали пси і були його приятелями. Однак, як показує Ісус у притчі, кінцеву оцінку щастя людини надає смерть. Багач і Лазар померли й обоє опинились у вічності, але кожен у стані, протилежному до земного. Багатий чоловік опинився в аді й терпів там тяжкі муки, не мав радості та приятелів, які б потішили його.

Лазар потрапив на лоно Авраама - тобто у дім небесного Отця. Вже не відчував самотності, браку дому, їжі, здоров’я. Так в кінці життя отримав справжнє, вічне щастя: досконале помешкання в небі, безмежну радість і безліч приятелів, починаючи від Бога аж до всіх людей, присутніх у Божому Царстві.

Порівнюючи долю багатого чоловіка і убогого Лазаря, бачимо, як виглядає правдиве щастя людини. На землі багач жив заможно, розкішно, й у славі. А Лазар мав терпіння, голод і був покинутий людьми. Натомість у вічності все стало навпаки: багач мучився від самотності в пеклі, а Лазар радів у Божому Царстві в товаристві Авраама. Такою виявилася кінцева доля цих двох чоловіків через те, що багатий чоловік бачив щастя лише у власному вузькому світі й не переживав його з ближніми. Не бачив іншого джерела щастя – Бога, Який дарує людині життя і добру долю. Прожив життя без Бога й залишився без Нього у вічності.

Убогий Лазар був бідний матеріально, але багатий духовно. Мав відкрите серце для всіх: людей і тварин. Був би задоволений навіть кришками хліба зі столу панів. Не нарікав на матеріальну й духовну скруту, а знаходив розраду в Бога. Бо розумів, що все на землі тимчасове і постійно спрямовував свій погляд на Господа, Який першим дбає про нас, оцінював життя з перспективи вічності. Лазар терпеливо зносив різні земні невигоди з надією на Боже милосердя, а в кінці переживав радість із Богом.

Дивлячись на долю Лазаря, можемо впевнено сказати: Хто шукає щастя з Ісусом, для того Ісус стає вічним щастям у небі. Амінь.

о. Михайло Чижович, редемпторист

Адміністратор

Коментарі

Авторизуйтесь

Щоб залишати коментарі, авторизуйтесь за допомогою аккаунта у соціальних мережах

Авторизуйтесь

Щоб залишати коментарі, авторизуйтесь за допомогою аккаунта у соціальних мережах

Помилка
Отакої! Схоже, виникла непередбачена помилка. Будь ласка, спробуйте знову або зверніться до адміністратора