Як бажаєте, щоб вам чинили люди, чиніть їм і ви так само.

Лк 6,31-36

Цієї неділі Ісус дещо змінює тематику своєї науки. Він переходить від віри до любові, вказує на важливий плід віри, яким є любов і прощення, кажучи: „Ви ж любіть ворогів ваших, добро чиніте їм”. У попередніх науках Христос багато уваги приділяв вірі, а через віру засівав зерна любові у серця людей. Сьогодні звертає нашу увагу на любов як найбільший плід віри. Про це твердить апостол Павло: „Тепер же зостаються: віра, надія і любов - цих троє, але найбільша з них любов” (1Кр 13, 13).

Серед науковців, дослідників Святого Письма існує думка, що Святе Письмо само пояснює себе. Коли в одному місці стикаємося з якимось запитанням, то в іншому знаходимо відповідь на нього. Господь, даючи якусь науку, одночасно подає її пояснення, спосіб застосування. Пояснення значення любові ворогів знаходимо на початку нинішнього Євангелія. Слова Христа „Ви ж любіть ворогів ваших, добро чиніте їм” треба поєднати зі словами „Як бажаєте, щоб вам чинили люди, чиніть їм і ви так само”.

Ми живемо в недосконалому світі й відповідно у відносинах між людьми бувають різні недоліки. Усі прагнемо в житті добра, але іноді між нами виникають непорозуміння, гнів, ворожнеча. Буває, що хтось зробить нам кривду або ми самі негативно поставимося до когось, навіть до близьких осіб. Усвідомлюючи свої помилки і взаємну недосконалість, намагаємося зберегти добрі відносини з рідними та знайомими. Тому прощаємо провини своїм кривдникам і хочемо, щоб нам простили наші помилки.

Таким чином намагаємося виконати слова молитви „Отче наш”, яку часто промовляємо: „І прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим”. Таке є значення слів Христа: „Як бажаєте, щоб вам чинили люди, чиніть їм і ви так само”. Тобто намагаємося робити добро ближнім, щоб і вони ставилися добре до нас.

Розуміючи значення вислову „Як бажаєте, щоб вам чинили люди, чиніть їм і ви так само”, тепер розуміємо значення слів Ісуса „Ви ж любіть ворогів ваших, добро чиніте їм”. Любити ворогів - означає бажати добра також собі чи дбати одночасно про власне добро. Любити ворогів - це простити, уступити в дискусії, суперечці заради спільного добра.

Нашими ворогами є не тільки ті, які чинять нам фізичну, матеріальну чи духовну шкоду, життєві труднощі. Ворожнеча може бути і між близькими особами: родичами, друзями.

Одна молода сім’я проживала в добрих умовах. Отримали від батьків новий власний дім, мали добрих дітей і роботу. Коли батьки відлучилися від них, за деякий час між подругами виникли суперечки, непорозуміння, ворожнеча. Через те, що чоловік не записав дружині частину спадщини від своїх батьків, вона загнівалася, покинула його, дітей, сім’ю і пішла жити окремо, своїм життям. Так нерозумне дбання про майно зруйнувало любов - подружжя і сім’ю.

Коли Ісус говорить до нас, як своїх учнів, про любов до ворогів – це означає, що серед різних деталей будь-якої проблеми на перше місце треба ставити любов, дбати про любов.

А любов все розставить на свої місця, допоможе знайти спільну мову між ворогами. Хай допомагає нам у цьому мудра порада апостола Петра: „Насамперед майте велику любов один до одного, бо любов силу гріхів покриває!” (1Пт 4,8). Амінь.

о. Михайло Чижович, редемпторист