Любіть ворогів ваших, добро чиніть їм

Лк 6,31-36

Одним із наслідків первородного гріха є гнів або ворожнеча. У здобуванні добра чи стосунках із Богом часто стикаємося з різними перешкодами. Вони викликають у нас неспокій, незадоволення, роздратування, обурення, гнів, а навіть ворожнечу.
Список наших ворогів буває досить великим. Ворогами можуть бути не тільки люди, а й неприємні події, несприятливі обставини, а навіть ми самі стаємо собі ворогом. Як іноді буваємо незадоволені своїми вчинками, результатами праці, поведінкою, а вкінці самі собою, коли щось сталося не по нашій волі, не здійснилося бажання. Такі ситуації підсумовуємо словами: „Як я міг таке зробити, допуститися цього? Як не подумав про це, не передбачив цього?” Різні невдачі часто сприймаємо як щось вороже для себе.

Це наслідки того, що не вміємо сприймати себе такими, якими створив нас Бог, у тому стані, якому покликав нас до життя. Ми вороже сприймаємо, реагуємо на різні негативи, з якими стикаємося, бо надто самовпевнені, більше надіємося на себе, ніж на Бога. Це вказує на певну замкненість у собі. Коли стикаємося з різними негативами, вони показують наші реальні можливості. А їх часто недостатньо для вирішення життєвих проблем. Тому негативно реагуємо навіть на найменші труднощі, бо бачимо в них велику небезпеку для себе – свого життя і щастя.

Коли у всьому надіємося на Ісуса, це дає нам можливість ширше дивитися на життя: бачити різні способи вирішення проблем, позитивне ставлення до трудностей.

Народна мудрість каже: „Не помиляється той, хто нічого не робить”. Ми недосконалі і живемо у недосконалому світі, тому труднощі, помилки – це природне явище. Якщо дивимося на все з вірою, сприймаємо у згоді з волею Бога, тоді труднощі стають для нас школою надії, нагодою вміти покладати надію на Христа. Надія підказує нам, що немає безвихідних ситуацій, „нічого бо немає неможливого в Бога” (Лк 1,37). Надія на Ісуса завжди знаходить відповіді на питання, способи вирішення справ.

Молода Аліна одружилася з Сергієм – актором місцевого театру. Перші п’ять років подружнього життя були непростими. Замешкали у квартирі, яку орендував Сергій. Як пише Аліна, з коштами було скрутно. Вистачало лише на оплату житла, комунальні послуги і дешеві продукти. Чоловік Аліни багато часу проводив на репетиціях у театрі, виїздах на гастролі. Для полегшення ситуації, Сергій взяв кредит у банку, який виявилося не легко сплатити. Дружина зауважила, що тратить їх більше на свої, іноді незрозумілі потреби, ніж на дім і сім’ю.

Коли Аліна народила дочку, жити стало ще складніше. Увесь тягар догляду за дитиною, домашньої роботи і фінансів впав на плечі Аліни. Їй бракувало духовної підтримки, бо чоловік мало бував вдома. Для виправлення ситуації Сергій взяв другий кредит на дві тисячі. Але це не принесло полегшення. Тоді Аліна з Сергієм переїхали жити до її батьків. Але стосунки її батька з зятем не склалися. Тато Аліни любив порядок у домі, а Сергій був людиною мистецтва, а не господарки. Більшість часу присвячував написанню сценаріїв до нових вистав і на репетиції, які робив на горищі дому.

Під час чергових гастролей Аліна пішла на горище і знайшла там із тридцять листів. Це були листи подяки від воїнів АТО, які присилали на адресу театру. Як з’ясувалося пізніше, що Сергій не їздив раніше на ніякі гастролі за кордон, а разом з товаришами ставив вистави бійцям на передовій, передавали волонтерські посилки. Перед його поверненням із чергової поїздки, до дому Аліни завітали гості – кілька військових АТО з великим букетом квітів, а в середині був лист подяки їй за доброго чоловіка, великого патріота України. Тоді Аліна зрозуміла всі попередні старання Сергія і це примирило, поєднало їх ще міцніше, зміцнило подружжя і сім’ю. А Сергій почав добре заробляти, згодом придбали власне житло і зажили щасливо.

Свого листа Аліна завершує словами: „Розповідаю я вам цю історію, аби зупинити когось від помилки. Може, і вам важко поруч з кимось? Може і ви зриваєтеся та хочете піти? Але зачекайте! Поговоріть і зрозумійте! Можливо, не все так, як ви бачите”.

Людина стає ворогом сама собі, коли керується у житті пристрастями тіла, амбіціями, грішними думками, а не здоровим розумом і Божими заповідями. Через легковажність, неуважність, недбалість люди шкодять своєму життю і здоров’ю. Злі, гріховні вчинки віддаляють нас від Бога, від добра і завдають нам чимало шкоди. Людей опановують шкідливі звички, важкі хвороби, нещастя. А найбільше зло для нас, що ми втрачаємо Божу ласку і життя вічне, небезпека попасти в пекло.

Наука Ісуса Христа про любов ворогів запрошує нас до праці над удосконаленням нашої віри і надії. Вони допомагають нам бачити у всьому присутність і дію Ісуса. А де присутній Христос, там є відповіді на питання, вирішення справ, любов і душевний спокій. Амінь.

о. Михайло Чижович, редемпторист