Радуйся, благодатна, Господь з тобою!

Лк 1,24-38

Благовіщення Пресвятої Богородиці починається з привітання Ангела. Перш, ніж Гавриїл об’явив Марії Божий план щодо неї, він входить у контакт із нею, передає їй Боже привітання словами: „Радуйся, благодатна, Господь з тобою!” Ангел запевнює Марію, що його присутність у її домі і послання є ділом Бога, а не людини. Тож привітання відіграють важливу роль у людських стосунках, а також між людиною і Богом.

Церква виражає свою віру у різних традиціях, зокрема з допомогою християнських привітань. Вони є одним із виявів нашої віри та любові до Бога. Катехизм Церкви подає чотири види привітань в українській традиції: Слава Ісусу Христу! Слава навіки! Христос рождається! Славіте Його! Христос воскрес! Воістину воскрес! Христос посеред нас! Іє, і буде!

Використовуючи християнські привітання, ними виявляємо свою віру в існування Бога та Його присутність між нами. Вітаючись традиційно Слава Ісусу Христу, цим визнаємо Господа джерелом і метою нашого життя та всякого добра.

Щоб осягнути щасливу вічність, християнин шукає, пізнає у житті Христа, дбає про міцний зв'язок віри та любові з Ним.

У різдвяному часі вітаємося „Христос рождається”. Це вітання нагадує нам істоту Різдвяних свят і нашої побожності. Бог в особі Ісуса прийшов на землю, наблизився до людини, щоб вона наблизилася до Господа. Таким чином Христос хоче відновити зв'язок любові людини з Богом, який зруйнував первородний гріх, і спасти її, вчинити знову учасником Божого Царства. Вітанням „Христос рождається” визнаємо правду віри, що Бог створив світ, а в ньому людину на свій образ і подобу, тобто близькою до себе. Через народження Божого Сина небесний Отець, як Творець світу, засвідчив свою близькість до нас, що ми важливі для Нього. Щоб також ми відчували Бога близьким, важливим для себе і старалися наблизитися до Нього через зв'язок віри і любові з Ісусом.

За традицією, у великодній час вітаємося „Христос воскрес”. Цим привітом визнаємо велику любов Бога до нас, яку Отець показав нам через смерть і воскресіння Ісуса Христа. Первородний гріх та особисті людські гріхи віддалили нас Господа та Його любові – справжнього джерела щастя. Ісус терпіннями і смертю на хресті випросив нам в Отця прощення гріхів і відчинив двері до раю, відновив нам доступ до Божої любові. Тобто дав нам можливість знову бути щасливими.

Четверте вітання у нашій церковній традиції – „Христос посеред нас” Його переважно використовують у Богослужіннях. Цим привітом визнаємо віру, що Ісус як Бог невидимо присутній між нами, зокрема у наших ближніх. Через них Христос об’являє нам свою любов і поміч.

Легковажність до християнських привітань є легковажністю до самого Христа. Доказом того, що в нас немає правдивої любові до Нього та небажання шукати щастя з Ним і в Ньому, а власними силами. Нам не важливо те, для чого Ісус прийшов на землю. Такі особи перестають бути християнами по суті, а є лише релігійними людьми, які визнають існування Бога, але живуть за законами світу та дбають про земне життя й добро тіла, а не зв'язок із Богом і спасіння душі.

Якщо занедбаємо християнські вітання і такою поведінкою будемо байдужі до Ісуса, Він не зможе діяти в нашому житті, помагати й захищати нас, дарувати любов і вчинити щасливими на землі і в небі.

Роздумуючи сьогодні, у свято Благовіщення Пресвятої Богородиці, про християнські вітання, хочу сказати кілька слів про людські способи контакту чи звернення між людьми. Коли нас цікавить якась інформація про певну особу, то взнаємо її з допомогою запитань: Ти вдома чи на роботі? Чим займаєшся? Що робите після обіду? Ви буде вільні завтра? Куди їдете відпочивати літом?

Бажаючи взнати місце перебування особи, дехто звертається до неї: Ти де? чи Ви де? Формою запитання виражаємо бажання - яку відповідь, інформацію хочемо отримати від людини: загальну чи детальну? Отож, форму запитання підбираємо відповідно до потреби. Коли йдеться про щось загальне, ставимо загальне запитання. Наприклад: Що сталося? Ви здорові? Якщо нас цікавить щось детальне, ставимо конкретне запитання: Котра година? Яке купити морозиво – біле чи шоколадне?

Ставлячи комусь запитання, важливо враховувати вік і становище особи. Некоректна форма запитання може бути сприйнята як втручання в особисте життя чи намаганням отримати інформацію, до якої не маємо повноважень. Іноді дехто, бажаючи уточнити присутність чи відсутність особи в місці праці чи проживання, питається: Ви де? або Ти де?. Людина хоче отримати загальну інформацію, але використовує форму запитання, яка вимагає прямої відповіді, уточнення: де саме конкретна особа перебуває в даний час. Якщо якась справа не вимагає точних відомостей щодо даної людини, то невідповідна форма запитання буде сприйматися як порушення здорової етики, психологічним тиском на неї, намаганням силою отримати від неї інформацію. Коли звертаємося до особи, яка старша від нас віком чи становищем, то маємо ставити загальне запитання: Ви вдома чи на роботі? Ви в Тернополі, Львові чи виїхали кудись? Якщо хочемо щось уточнити, тоді ставимо конкретне запитання: До котрої години працюєте? У вас є червоний олівець? Коли прийти до вас на прийом?

Бажаючи добра і щастя у житті, ставмося з повагою один до одного через відповідний спосіб звернення чи спілкування, як до Ісуса чи до себе самих. Хай приклад Марії та Ісуса допоможуть нам у цьому, які люблять і поважають кожну людину. Амінь.

о. Михайло Чижович, редемпторист