Слідом за ним пішли два сліпці, кричачи: “Помилуй нас, сину Давидів!”

Мт 9,27-35

Важливим даром для нас є зір. З допомогою зору пізнаємо багато речей, переконуємося у правдивості одних та фальшивості інших. Зір є подвійний – тілесний і духовний.

Велику роль у нашому житті відіграє духовний зір. Він допомагає нам пізнавати та розрізняти істинне добро від фальшивого, замаскованого часто під видом гарних ідей, пропозицій та побажань у рекламі чи політиці. Добрий духовний зір потрібен нам сьогодні у час випробувань війною, а зокрема перед черговими президентськими та парламентськими виборами. Без цього дару, без Божої допомоги не зможемо вибрати добрих керівників нашої держави та обрати правильний шлях успішного розвитку суспільства на майбутнє.

Одна пані почала погано бачити. Вона звернулася до знайомого окуліста. Той ретельно обстежив її очі та сказав: „Ваші очі цілком здорові, а тільки зір ослаб. Вам просто потрібні добрі окуляри”. Пані пішла й одразу ж придбала собі окуляри, які приписав їй лікар. Коли вона їх одягнула, то в захопленні вигукнула: „О, я бачу новий світ!”

Насправді світ новим не був, а також її очі не були новими. Усе змінили придбані окуляри. Подібно у духовному житті потребуємо духовні окуляри, якими є Слово Боже і Святий Дух. Коли Святий Дух через Слово Боже відкриє нам духовні очі віри, це допоможе нам бачити життя цілком в іншому вигляді, бачити у ньому Бога, ясно і виразно, немов новими очима.

Спосіб оздоровлення двох сліпців показує нам шлях отримання духовного зору віри. З опису цієї події бачимо, що з однієї сторони їхнє оздоровлення сталося просто і швидко. Сліпі наполегливо попросили Ісуса і Той оздоровив їхні очі. З іншої сторони виникає запитання: Як зродилася у них віра, що Ісус є Месією – Сином Давида? Звідки вони дізналися, що існує такий могутній Цілитель як Христос, який лікує різні людські хвороби? Яким чином сліпі могли знати, що Господь проходить мимо них?

Якщо сліпці були обмежені браком зору, вони не могли самостійно далеко ходити, особисто бачити Ісуса та пізнати і увірувати в Нього як Месію. Хтось розповів їм про Христа, Його науки та чудеса, які Він робив. Вони повірили їхнім словам. Сліпі отримали від ближніх дар віри в Ісуса, а потім ділилися нею з іншими після оздоровлення.

Дорога до духовного зору віри починається із наших ближніх: батьків, рідних, друзів. Від них ми отримуємо віру в Ісуса Христа, якою маємо пізніше ділитися з ближніми, нести Бога іншим людям. Щоб наша дорога до Христа, до духовного і тілесного оздоровлення була успішна, потрібно наполегливо йти нею, бути витривалими у молитві – нашому зверненні до Бога, щоб показати потребу і важливість даного дару для нас; бути твердими у вірі і непохитними у надії на Господа. Тоді Христос з певністю виконає наші прохання.

Із прикладу двох сліпців бачимо важливий урок віри для себе. Щоб змінити державу, суспільство, життя навколо себе з Божою допомогою, спочатку потрібно змінити себе, збудувати міцний духовний зв'язок з Христом. Тоді зможемо наставити інших людей на дорогу до Бога, до кращого життя. Амінь.

о. Михайло Чижович, редемпторист