Господи, я недостойний, щоб ти ввійшов під мою покрівлю; скажи лише слово, і слуга мій видужає.

Мт 8,5-13

У центрі цього Євангелія є конкретна життєва подія: важко захворів слуга римського сотника. Сотник стикнувся з випробуванням: як допомогти близькій людині врятувати її здоров’я. Знаючи про Ісуса, Який допомагав людям у різних ситуаціях, він іде до Нього і просить оздоровити слугу.

Історія сотника містить у собі важливу духовну науку. Якщо сприймати життєві події через віру, як Боже провидіння, вони будуть служити нашому добру – зближати до Бога і зміцнювати зв'язок віри та любові з Ним. Оцінюючи поведінку сотника, можемо сказати, що він знав Христа довший час, бо звернувся до Нього з твердою вірою. Спаситель прилюдно похвалив його віру, назвавши найбільшою в Ізраїлі: „Почувши це Ісус, здивувався і сказав тим, що за ним ішли: – Істинно кажу вам: ні в кого в Ізраїлі я не знайшов такої віри”.

Знаємо, що Христос називає добром те, що ми по-людськи вважаємо терпінням, несправедливістю і чого не бажаємо ні собі, ні своїм близьким. Це хвороби, матеріальна скрута, неповага, труднощі у людських стосунках. Коли настають будь-які проблеми, ми швидше хочемо їх позбутися. Навіть коли знаємо, що шлях до добра проходить через труднощі, все одно нелегко сприйняти, що Господь послав їх нам. Це стається через слабкість нашої віри, бо не бачимо за цим дію Бога. Нам бракує надії на зміну ситуації, на щось краще.

Історія римського сотника вказує на те, що правдива віра та надія мають силу змінювати життя. Хто пізнав Ісуса та Його любов, ніщо не зруйнує його зв’язку віри та любові з Ним. У світі не існує нічого сильнішого за любов Бога. У цьому нас переконує апостол Павло: „Хто нас відлучить від любови Христа? Горе чи страждання, чи переслідування, чи голод, чи нагота, чи небезпека, чи меч?... Але в усьому цьому маємо повну перемогу завдяки тому, хто возлюбив нас. Бо я певний, що ні смерть, ні життя, ні ангели, ні власті, ні теперішнє, ні майбутнє, ні сили, ні висота, ні глибина, ні інше яке сотворіння не зможе нас відлучити від Божої любови, що в Христі Ісусі, Господі нашім” (Рм 8,36,38-39).

Апостол Павло категорично вказує на те, що ніщо зовнішнє, що б не діялось і не відбувалось, не може нас віддалити від Ісуса Христа. Бо коли Господь щось допускає у нашому житті, то Він завжди присутній там і готовий допомогти нам. Згадаймо тут приклад мучеників, навіть коли їм відбирали життя, не могли тоді відібрати від них Христа, знищити віру та любов до Нього.

У цю неділю ми також вшановуємо усіх святих українського народу. Вони є для нас ще одним живим прикладом сили віри й любові до Бога у теперішній час. Як дві тисячі років тому Ісус оздоровив слугу сотника, так і сьогодні той самим Ісус є з нами і діє у світі. Про це запевняє нас апостол Павло: „Ісус Христос вчора й сьогодні - той самий навіки” (Єв 13,8).

Війна Росії з Україною дає нам багато нових прикладів святості - віри та любові до Бога. Шестикласник з Дніпра Тимофій Потеряйло виконує українські пісні на народному інструменті, аби допомогти захисникам на фронті. У вишиванці, на невеликому стільці просто неба 12-річний Тимофій грає на легендарній бандурі, струни якої допомагають юнаку збирати кошти для українських воїнів.

Протягом місяця юному бандуристові вдалося заробити близько двох тисяч гривень. Всі зібрані кошти відправляють у благодійний фонд на потреби Збройних Сил України. У такий спосіб родина допомагає нашим захисникам та робить свій вклад у перемогу.

11-річний Максим з Покровська, який зараз мешкає в Чернівцях, збирає кошти, аби допомогти українським захисникам. Щоб заробити гроші для армії, Максим написав оголошення про пошук роботи та за символічну суму допомагав сусідам виносити сміття, приносив питну воду та робив покупки.

За підтримки дорослих хлопчикові за місяць вже вдалося відправити військовим ЗСУ понад 20 бронежелетів, одяг, оптичні прилади та гроші на лікування поранених.

У Житомирі 10-річний хлопчик власноруч заробляє для ЗСУ: Алі миє авто на парковках. Влітку 2021 року на парковці поблизу торговельного центру він разом із друзями мив авто, аби назбирати гроші на омріяний гіроскутер. Зараз Алі мріє лиш про одне — перемогу України. На гроші, зароблені власними руками, хлопчик купляє каву для бадьорості, солоденьке для настрою, мило, серветки, спідню білизну, антисептики й пакет бритв — справжній чоловічий набір. 10-річний Алі поспішає у шосту школу, де приймають благодійну допомогу для військових, аби упакувати усе, що приніс для бійців ЗСУ. Працює Алі чи не щодня, поки не стомиться. Лишень за місяць хлопчик зібрав близько 2-х тисяч гривень, але на себе не витратив ані копійки, усі гроші пішли для армії.

Українські діти продовжують дивувати дорослими й свідомими вчинками. Шестирічна Соломія Реут з Дніпра з власної ініціативи збирає гроші для українських "супергероїв" Збройних сил України, граючи на флейті. За словами мами, за два дні грою на флейті її донька назбирала необхідну суму для купівлі одного бронежилета. Каже, що буде продовжувати так збирати кошти, доки буде необхідність.

Ми ж часто невдоволені щоденними обставинами, нарікаємо на них, маємо претензії до когось чи до чогось. Це означає, що нам бракує розуміння, що все дає нам небесний Отець.

Будьмо свідомі, що ті обставини, складні та проблематичні, вони не є понад нашу силу. Які б труднощі ставали нам на перешкоді, ми завжди можемо залишитися з Богом і все перемогти, вирішити.

Інколи першим почуттям, яке можемо мати у важких і проблематичних ситуаціях, є злість, незадоволення: на ворогів, на ближніх, на себе, обставини, навіть і на Бога. Але якщо сприйняти кожну з цих ситуацій як таку, що її дарував Ісус, щоб ми змінювалися, зростали у вірі, надії, довірі, терпеливості, любові до Бога й таким чином ставали ближчими до Нього, тоді зможемо відшукати добро, сенс, який закладений у кожній події. У цих життєвих випробуваннях треба оживляти свою віру словами, що Христос є зі мною і проблема вирішиться, зміцнювати свого духа Божою силою через молитву, Сповідь та Причастя.

Уміймо всі невигоди нашого життя сприймати як дію Бога, нагоду зміцнити свій зв'язок з Христом, стати ближчими до Бога і Він проявить Свою всемогутність та любов, вирішуючи всі наші проблеми. Амінь.

о. Михайло Чижович, редемпторист