emblem
Меню Закрити

Написати священику

(Тут ви можете запитати про свята, пости, сповідь, покликання, сімейні стосунки, Церкву та багато іншого)

19-та Неділя по Зісланні Святого Духа

І як бажаєте, щоб вам чинили люди, чиніть їм і ви так само.

Лк 6,31-36

 

Ісус Христос проповідував ту саму Божу правду, що була у Старому Завіті, але показав інший спосіб її виконання. В основу християнської побожності Спаситель поклав не виконання букви закону, а дух його виконання – віру і любов до Бога та ближніх.

Християни – це ті, котрі провадять відмінний спосіб життя, ніж всі люди, дотримуються інших життєвих принципів, у порівнянні зі світом: правди, справедливості й любові, шукають спільного добра. Зміна життя потребує виразної постави віри, радикальної різниці щодо інших людей. Якщо ми керуємося тими самими думками, поглядами, що пересічні люди, тоді наша побожність приватна. Однак віра є не тільки для нас, а й для добра всіх людей, бо любов Бога без любові ближніх не має вартості.

У християнській побожності дух Ісуса проявляється тим, що християнин дає приклад досконалої любові. Відбувається це наступним чином: християни переборюють зло добром, прощають своїх ворогів, завжди відстоюють правду, ставлять спільне добро вище власної користі, дбають найперше про духовні цінності, а не матеріальні, ніколи не йдуть на компроміс зі злом.

У сьогоднішньому Євангелії Ісус звертається до всіх, хто його слухає. Він промовляє в такий спосіб, щоб слухачі взяли активну участь у науці, щоб спробували відповісти на поставлені запитання і цим визначили своє ставлення до світу. Світ живе за своїми законами. Але той, хто прийшов слухати Ісуса, не може після Його навчання залишитися таким, яким він був до зустрічі з Ним. Ісус дає людям зрозуміти це. Ви любите, але цього ще замало, щоб відрізнятися від грішників, бо й вони люблять. Любов тих, хто слухає Ісуса, повинна бути дещо іншою.

Спаситель навчає народ, немов би запитуючи їх: „Ви прийшли послухати моєї науки? Ви хочете поступати, як це роблять праведники?” Ось вам програма для виконання:  любіть ворогів ваших, добро чиніте їм, і позичайте, не чекаючи назад нічого. Незважаючи ні на що, несіть у світ любов та добро. За таку поведінку отримаєте велику винагороду і можливість стати синами Божими. Через любов, добро, прощення боргів впроваджується мир між людьми, а миротворці синами Божими стають. (Мт 5,9)”.

У Євангелії цієї неділі Господь подає нам «золоте правило» праведності: як ми поводимося у світі, таким світ стає. Який приклад даємо іншим, так вони чинять і нам. Як ми ставимося до ближніх, так даємо право їм ставитися до нас. Якщо хочемо, щоб світ змінився на краще, передусім духовно, морально, маємо давати людям приклад життя згідно з наукою Ісуса Христа, критеріями Євангелія, першості духовних цінностей.

Що ж особливого вносять у світ люди, які вірують у Бога, якщо спосіб їхнього життя на щодень нічим радикально не відрізняється від тих, котрі не вірують в Ісуса Христа. Яка користь з нашої віри, якщо наші вчинки нічим не відрізняються від тих людей, які не вірують у Бога або є не практикуючі.

Наведемо кілька прикладів, як в дійсності виглядає побожність теперішніх християн, які плоди їхньої віри бачимо в житті.

Соціологи дослідили, що християни частіше звертаються до ворожок, ніж невіруючі люди. Замість віри в Бога проявляють язичництво - поклоніння „божкам” у вигляді забобонів, оберегів щастя (підкова, червона нитка) тощо.

Якщо християни не захищають, а нищать життя абортами, шкідливими звичками, то цим заперечують свою віру. Коли віруючі люди обманюють, крадуть, шукають людську, а не Божу славу, дбають про красу тіла більше ніж душі, тоді їхня побожність лише на слові, а не на ділі.

Мова віруючих осіб часто заповнена непристойними словами, якими зневажають Бога. Замість прославляти свого Творця, прославляють свого ворога – диявола.

Люди такою поведінкою нібито вірують у Бога, а насправді надіються на світ, на себе; кажуть, що люблять Ісуса, а довіряють магії – злому духові. Коли християнин вірить в одного Бога, а вчинками проповідує іншого бога, тоді немає підстави надіятися на позитивні зміни у світі, на справжню, Божу любов, правду і справедливість у ньому.

Правило християнської досконалості Христос виразив словами: „Так нехай світить перед людьми ваше світло, щоб вони, бачивши ваші добрі вчинки, прославляли вашого Отця, що на небі” (Мт 5,16). Якщо в наших вчинках є більше темряви, ніж світла Божої правди, як тоді світ стане світлішим без добра? Амінь.

о. Михайло Чижович, редемпторист

Адміністратор

Коментарі

Авторизуйтесь

Щоб залишати коментарі, авторизуйтесь за допомогою аккаунта у соціальних мережах

Авторизуйтесь

Щоб залишати коментарі, авторизуйтесь за допомогою аккаунта у соціальних мережах

Помилка
Отакої! Схоже, виникла непередбачена помилка. Будь ласка, спробуйте знову або зверніться до адміністратора