emblem
Меню Закрити

Написати священику

(Тут ви можете запитати про свята, пости, сповідь, покликання, сімейні стосунки, Церкву та багато іншого)

11-та Неділя по Зісланні Святого Духа

Схопив його й почав душити його, кажучи: – Верни, що винен.

Мт 18,23-35

У минулі неділі Христос давав нам різні приклади віри. Це було чудо п’яти хлібів, ходіння Петра по воді, оздоровлення біснуватого сина. Сьогодні Він очікує прикладу, свідчення віри від нас. Бо віра дана нам, як для власного спасіння, так і для спасіння ближніх через наше слово та добрі вчинки.

У нашому щоденному, духовному житті зауважуємо, що перебуваємо з Богом лише в храмі на Службі Божій, коли сповідаємося та причащаємося. Ще трохи спілкуємося з Богом, коли молимося вранці та ввечері, читаємо Святе Письмо чи духовну літературу. Але це дуже мало, якщо поглянути на наш день. Це інколи лічені хвилини, деколи години – все одно небагато порівняно з тривалістю доби. Решту часу ми проводимо у своїх справах, забуваючи про присутність Бога.

Але нейтрально жити не можна: ми або є з Богом і свідчимо про Нього, або не свідчимо. У духовному житті немає канікул, відпустки від Бога. Якщо ми пізнали Бога і щиро любимо Його, тоді в будь-яких обставинах, в яких ми б не перебували, об’являємо Його. Не обов’язково говорити іншим про Бога, але достатньо керуватися Божими заповідями, роздумувати над словами Ісуса; не обов’язково промовляти голосно слова молитов, але бути в тому молитовному стані, бути в Божій присутності, у Божій благодаті, бути з Богом в душі. І тоді ціле наше життя стає свідченням про Бога.

А коли наші стосунки з Богом обмежуються лише певними релігійними практиками, звичаями, тоді це не є свідченням про Бога. Бо нам бракує особистої зустрічі з Ним. Як кожен з нас є людиною, українцем 24 години на добу, так само повинен бути християнином 24 години на добу, або ним не є. Не можна бути 3 години на добу українцем, а потім особою якоїсь іншої національності. Так само не можна бути християнином лише хвилини чи години на добу, а решту дня іновірцем чи невіруючим.

Не можемо бути християнами лише якийсь час, а тоді в тих чи інших обставинах немовби взяти відпустку від християнства. Неможна одночасно бути з Богом і ні, як каже Христос: „Хто не зі мною, той проти мене, і хто зі мною не збирає, той розкидає” (Мт 12,30).

Всі ми хочемо добра від Бога в особистому житті, у світі. Але воно не приходить само, але через нас. А для цього потрібно бути в тісних стосунках з Христом. Щоб свідчити про Ісуса, треба багато знати про Нього і знати Його самого читанням Нового Завіту, часто єднатися з Ісусом у молитві, Сповіді, Причастю. Таким чином наповняємо себе Божою любов’ю, яку потім зможемо дарувати іншим словами і вчинками.

Мама з сином зимовими вечорами читали книгу „Подорож пілігрима”. Коли книгу прочитали, синочок запитав маму про те, хто з головних героїв їй найбільше подобався. Мати відповіла: - Зрозуміло, що християнин, адже розповідь про нього. – А мені найбільше сподобалась християнка, - промовив хлопчик. – Чому саме вона? – поцікавилась мати. – А тому, мамо, що коли християнин розпочав подорож, то він пішов сам, а коли пішла християнка, то вона взяла з собою своїх дітей.

Так і сьогодні великою честю християнських батьків, матерів-християнок є те, що вони намагаються привести до Бога також своїх дітей. Разом з побожними батьками, християнами, заохочені їхнім добрим прикладом, до Бога йдуть і їхні діти та інші люди.

У світі мало Божого добра – правди і любові, бо мало добрих людей. Нам бракує власного досвіду духовного життя: особистого пізнання Ісуса, розуміння Божої волі, науки. Через те ми швидко забуваємо про милосердя Бога, Його присутність у ближніх і нами керує сліпа справедливість та самолюбство. Тому ми нездатні проявляти любов до них.

Лише на основі власного духовного досвіду, коли розуміємо любов Бога до нас, зможемо виявити її ближнім – зрозуміти їх, простити їм провину. Для цього потрібно бути у постійному зв’язку віри і любові з Ісусом Христом через молитву, Святе Письмо, Святі Тайни. Адже ми покликані всюди й повсякчас вказувати людям на Бога. Отож, чим ми живемо, на те й вказуємо. Якщо ми живемо з Богом, то свідчімо про Нього всюди словами та вчинками віри і любові. Амінь.

о. Михайло Чижович, редемпторист

Адміністратор

Коментарі

Авторизуйтесь

Щоб залишати коментарі, авторизуйтесь за допомогою аккаунта у соціальних мережах

Авторизуйтесь

Щоб залишати коментарі, авторизуйтесь за допомогою аккаунта у соціальних мережах

Помилка
Отакої! Схоже, виникла непередбачена помилка. Будь ласка, спробуйте знову або зверніться до адміністратора