emblem
Меню Закрити

Написати священику

(Тут ви можете запитати про свята, пости, сповідь, покликання, сімейні стосунки, Церкву та багато іншого)

Про піст

Слава Ісусу Христу, отче! Чи можна приступати до Святого Причастя, коли в п'ятницю не було утримання від м'ясних страв (посту), чи перед тим потрібно сказати це на Сповіді? Тобто це гріх важкий чи легкий? (Маркіян)

Катехизм Католицької Церкви так визначає гріх: «Гріх є провиною проти правди, розуму, чистого сумління; він є браком справжньої любові до Бога і до ближнього через шкідливу прив'язаність до деяких благ» (ККЦ 1849). «Щоб гріх був смертельним, необхідні одночасно три умови: «Смертельним є всякий гріх, який стосується важкої матерії, учинений у повній свідомості і зі свідомою згодою» (ККЦ 1857).

«Божий Закон, довірений Церкві, подається вірним як дорога життя і правди. Отже, вірні (…) мають обов'язок дотримуватися постанов і правил, виданих законною владою Церкви. Навіть якщо ці рішення є дисциплінарними, вони зобов'язують до послуху, продиктованого любов'ю» (ККЦ 2037).

Щоб «забезпечити вірним необхідний мінімум духу молитви та морального зусилля у зростанні любові до Бога і до ближнього», Церква видає церковні заповіді, які мають «обов'язковий характер» (ККЦ 2041).

«Четверта церковна заповідь («В установлені Церквою дні стримуватися від м'яса і зберігати піст») визначає час аскези і покаяння, які готують нас до літургійних свят; вони допомагають нам опанувати наші пристрасті і здобувати свободу серця» (ККЦ 2043).

Канонічно ця церковна заповідь сформульована у Кодексі канонів східних церков: «У дні покаяння вірні зобов'язані дотримуватися посту або стриманості у спосіб, установлений партикулярним правом власної Церкви свого права» (ККСЦ 882).

Канони партикулярного права УГКЦ визначають наступні вимоги щодо посту для вірних УГКЦ: «Усі вірні зобов’язані постити в такі періоди церковного року: Великий піст і Страсний тиждень; Петрівка – від понеділка після Неділі всіх святих до навечір’я празника Святих Верховних апостолів Петра і Павла (включно); Успенський піст, або Спасівка, – від свята Перенесення Чесного і Животворного Хреста та Макавейських мучеників, Саломеї, їх матері, і старця Елеазара, до навечір’я Успіння Пресвятої Богородиці (включно); Різдвяний піст, або Пилипівка, – від дня після свята Апостола Пилипа до навечір’я Різдва Христового:

  • у перший день Великого посту і Страсну п’ятницю – суворий піст, тобто слід утримуватися від вживання м’ясних і молочних продуктів та яєць, а також страв, які містять ці продукти;
  • у перший тиждень Великого посту і впродовж усіх днів Страсного тижня потрібно утримуватися від споживання м’ясних продуктів і страв;
  • у понеділок, середу та п’ятницю інших тижнів Великого посту слід утриматися від споживання м’ясних продуктів і страв; у вівторок та четвер дозволено всі види їжі;
  • в інші пости церковного року вірні зобов’язані: у середу та п’ятницю утримуватися від споживання м’ясних продуктів і страв; у понеділок вівторок та четвер дозволено всі види їжі.

Усі вірні зобов’язані дотримуватися посту в такі дні: навечір’я Різдва Христового, навечір’я Богоявлення Господнього, Усікновення Чесної голови святого Івана Хрестителя, Всемірне Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста.

У всі п’ятниці року, окрім випадків загальниць, храмового та двана­десятих свят, належить утримуватися від м’ясних продуктів і страв.

У всі дні посту та періоди загальниць вірні зобов’язані утриматися від організації та участі в гучних забавах, весіллях, танцях, розвагах та інших подібних заходах.

Стосовно звільнення від обов’язку посту потрібно дотримуватися таких положень:

  • загальницями в УГКЦ є періоди: від Різдва Христового до навечір’я Богоявлення; від неділі Митаря і фарисея до неділі Блудного сина; від Пасхи до Томиної неділі; від Зіслання Святого Духа до неділі Всіх святих;
  • немає посту в суботи, неділі та дні святкування Нового року (31.12– 01.01) і Незалежності України (24.08);
  • від будь-якого обов’язку посту звільняються: діти до 14 років та особи, яким виповнилося 60 років; важкохворі; вагітні; матері після пологів і ті, що годують груддю; ті, що подорожують (якщо час подорожі перевищує вісім годин); ті, що важко працюють; ті, що харчуються зі столу інших; убогі, котрі живуть з милостині;
  • в окремих випадках звільняти від обов’язку постити може місцевий ієрарх, заохочуючи в цьому разі вірних до здійснення діл побожності та милосердя.

Поза межами території верховноархиєпископської Церкви стосовно цього слід дотримуватися місцевих звичаїв».

Церква нагадує «нам наслідки гріховної нестриманості Адама: «Через відмову від посту перший Адам куштує від смертного дерева» (Катехизм УГКЦ, 175). «Піст виховує християнина в стриманості від гріха, веде до внутрішньої свободи та справжньої радості» (Катехизм УГКЦ, 220). «Святі Отці підкреслювали невіддільність посту від молитви: «Наскільки відбереш від тіла, настільки додаси душі підживитися духовною силою». Через піст ми стримуємо й обмежуємо «зовнішню людину», щоб через молитву почала розвиватися «внутрішня». Коли молитва відокремлена від посту, то внутрішня людина не має належних умов для розвитку» (Катехизм УГКЦ, 702).

Отже, якщо вірний свідомо порушує дані вимоги, то він має важкий гріх, з якого обов’язково треба сповідатися. Якщо вірний занедбав піст через незнання або забуття, гріх не буде важким, при умові, що незнання не є свідомим. Якщо вірний порушує піст через небажання знати про вимоги Церкви, таке незнання вважається свідомим і не є оправданням. «Емоції, пристрасті, а також зовнішні натиски чи патологічні розлади не можуть зменшити добровільність і свободу провини» (ККЦ 1860).

о. Зміцер Чарнєль, редемпторист

Адміністратор

Коментарі

Авторизуйтесь

Щоб залишати коментарі, авторизуйтесь за допомогою аккаунта у соціальних мережах

Авторизуйтесь

Щоб залишати коментарі, авторизуйтесь за допомогою аккаунта у соціальних мережах

Помилка
Отакої! Схоже, виникла непередбачена помилка. Будь ласка, спробуйте знову або зверніться до адміністратора