І той, який бачив, свідчить те, і свідчення його правдиве.

Ів 19,6-11;13-20;25-28;30-35.

Ось знову Господь дав нам можливість урочисто вшановувати Його святий хрест. Свято Воздвиження Чесного Хреста нагадує нам про те, що є основою нашого спасіння і духовної сили!? Це смерть Ісуса на хресті, в центрі якої велика жертовна любов Бога до людини. Саме з любові народжується життя. Тільки любов має силу перемагати всякі труднощі та зло. Автор книг Мудрості Старого Завіту так пояснює Божу любов: „Любов бо, як смерть сильна; ревнощі люті, немов пекло. Стріли її — вогненні стріли, правдиве полум'я Господнє. Водам великим любови не вгасити, ані рікам її не затопити. Якби хто за любов віддав скарби свого дому, зазнав би лиш погорди великої” (Пп 8,6-7).

Апостол Павло пише про святий хрест так: „Бо слово про хрест - глупота тим, що погибають, а для нас, що спасаємося, сила Божа. …ми проповідуємо Христа розп'ятого: - ганьбу для юдеїв, і глупоту для поган, а для тих, що покликані, - чи юдеїв, чи греків - Христа, Божу могутність і Божу мудрість” (1Кор 1,18;23-25). А в листі до галатів Павло ділиться таким досвідом свого духовного життя: „Мене ж не доведи, Боже, чимсь хвалитися, як тільки хрестом Господа нашого Ісуса Христа, яким для мене світ розп'ятий, а я – світові” (Гал 6,14). Святий Павло бачить хрест, тобто різні життєві ситуації, випробування як нагоду пізнати Ісуса Христа, Божу любов і наповнитися нею. Бо для віруючої людини немає більшого дару та цінності як Божа любов, яка глибоко заспокоює душу.

Хрест - це часта зустріч з Христом у різних подіях, обставинах життя, вміння все переживати, ділити разом з Ним. Це також нагода об’являти Божу любов у світі, ділитися нею з ближніми, тобто дарувати Христа іншим людям. За повчанням апостола Павла, ми повинні носити хрест у вигляді вчинків віри і любові, а не лише у вигляді металевих хрестиків і медаликів Богородиці та святих.

Одним із знаків нашої віри, зв’язку з Ісусом є нагрудний хрестик. Він повинен бути для нас найперше знаком, який постійно нагадує нам, що основою мого життя і джерелом щастя є Ісус Христос; оживляти в нас віру в цю правду і зроджувати довіру до Бога; закликати до вірності Христові, спонукаючи нас жити згідно з Божими заповідями і наукою Ісуса Христа. Хрестик є нашою силою і зброєю у духовному житті.

Хрест також повинен бути стимулом ділитися своєю вірою і любов’ю до Ісуса з ближніми словами і вчинками. Якщо в нас немає міцного зв’язку любові з Ісусом, поваги до ближніх, тоді цей хрестик є лише прикрасою. Люди повинні бачити моє християнство, Ісуса в моєму житті по вчинках, а не по самому хрестику на тілі чи на одязі. Духовний, невидимий зв'язок із Христом треба виявляти вчинками віри і любові, а не релігійними символами. Відповідно немає потреби виставляти їх на зовні.

Якщо наша віра і любов до Бога виражається тільки у релігійних символах, а не проявляється у конкретних вчинках любові й милосердя, то вона не має вартості перед Богом і духовної користі для нас. На цьому наголошує апостол Яків: „Яка користь, мої брати, коли хтось каже, що має віру, але діл не має? Чи може його спасти віра? Та хто-небудь скаже: „Ти маєш віру, а я маю діла. Покажи мені твою віру без діл, а я тобі покажу моїми ділами мою віру”. Ти віруєш, що Бог один? - Добре робиш. І біси вірують, та тремтять. Хочеш знати, безглуздий чоловіче, що віра без діл не приносить плоду? Як тіло без душі мертве, так само й віра без діл мертва” (Як 2,14;18-20;26).

Сучасний світ щораз більше прив’язує людей до матеріальних цінностей. Це породжує кризу людських стосунків. Криза життя сьогодні – це брак любові в стосунках між людьми. Люди, знаходячи щастя в земних речах, не відчувають потреби іншої людини, потреби Бога. Вони не цікавляться їхніми думками, почуттями, бажаннями, пережиттями – внутрішнім світом, не переживають разом з ними їхній хрест, не шукають разом Бога. Вони живуть у світі своїх інтересів і задоволень. Це породжує пустку у світі – брак Божої присутності, правди, любові, добра.

Дивлячись на приклад Христа і наслідуючи його – жертовну і безкорисливу любов, ми зможемо знайти силу нести свій хрест і допомогти нести його іншим, по-справжньому любити ближніх і так змінити на краще теперішню жорстоку реальність. Амінь.

о. Михайло Чижович, редемпторист