1 грудня 2009 року, повертаючись із похорону з сусіднього села Бабанаково, о. Дмитро Новосад, ЧНІ попав в аварію: дорога була слизькою, машину, якою керував о. Дмитро, винесло на зустрічну смугу і розвернуло правою стороною (в авто Tayota RAV4 місце водія справа), а на зустріч їхало вантажне авто. В наслідок зіткнення найбільше постраждала передня права сторона авто, а, відповідно, постраждав і о. Дмитро. З тяжкими травмами і переломами отця доставили в місцеву травматологічну лікарню та надали необхідну допомогу.
Біля десяти днів він перебував у комі. Кожного дня біля нього молились молебний чин до бл. Миколая Чарнецького на оздоровлення душі і тіла та помазували його освяченою оливою. Біля ліжка були мощі владики Миколая. Спочатку завідуючий реанімації нікого не хотів пускати до палати. Але коли довідався, що священики хочуть помолитись біля хворого, то впустив. А наступного дня сказав, що після молитви о. Дмитру стало краще, і лікар попросив, щоб священики приходили щодня. Крім цього, за отця Дмитра молилось дуже багато людей з усіх парафій і монаших спільнот не тільки в Преображенській єпархії, але з усієї Росії та України, а також по всіх редемптористичних спільнотах в Україні та у світі.
Молитва воскресила о. Дмитра. Поволі він почав приходити до свідомості. Спершу відкрив очі, тоді почав дивитись по кімнаті і впізнавати тих, хто приходив до нього; посміхався, почав рухати пальцями рук… все відбувалось поволі, але кожного дня можна було зауважити прогрес. Кілька днів після того, як о. Дмитро прийшов до свідомості, були відключені всі апарати, він дихав самостійно, а також міг жувати і ковтати їжу. З реанімації отця перевели в нейрохірургію, де він почав вимовляти окремі звуки у слова, а пізніше перевели в травматологічне відділення. Тут зробили ще одну операцію (інші операції відбулися при поступленні в лікарню). Була прооперована ліва рука в кісті.
5 грудня з України прилетіли троє співюратів (Ярослав Федунів, Ігор Безкостий та Володимир Юркевич), а також пані Віра і Петро - мама і брат о. Дмитра. Після двотижневого побуту двоє отців вернулись на Україну, а о. Володимир залишився допомагати в душпастирстві. Пані Віра і Петро також залишилися, щоб бути поруч з о. Дмитром. 7 січня, на Різдво Господа нашого Ісуса Христа, о. Дмитра відвідав владика Йосиф Верт, ординарій Преображенської римо-католицької єпархії та ординарій для всіх греко-католиків у Росії. Відвідували отця Дмитра також наші сусіди: о. Олексій з Новокузнецька, та отці Ентоні і Зенон, редемптористи з Кемерова.
26 січня 2010 року отець Дмитро повернувся з лікарні додому. Стан здоров’я його задовільний. Єдина трудність поки що, це розмова. Отець вимовляє вже багато слів і з кожним днем все більше і краще. Ми безмежно вдячні Богові за дар життя о. Дмитра, за те, що Господь повернув його нам. Владика Миколай вкотре показав силу свого заступництва в Бога. Коли отця перевели з реанімації, і я пішов подякувати лікарям, то головний лікар (який спочатку не хотів нас впускати до палати о. Дмитра) сказав, що це не лише заслуга лікарів: «Це наше спільне діло: ми, лікарі, робили свою роботу, а ви молились».
А тих, що молились, було дуже багато… всім вам щиро дякуємо!
о. Руслан Піх, ЧНІ
