З 24 по 27 вересня 2009 р. Б. редемптористи проводили реколекції в Одесі. Ми приїхали на запрошення вл. Василя Івасюка та місцевого пароха о. Ігоря Тараса. Науки давав протоігумен Львівської Провінції ЧНІ о. Василь Іванів. Під час богослужінь йому співслужив о. д-н. Ігор Павлій, ЧНІ. Для помочі отцю Василю були брати-редемптористи Олег Чихарівський, Дмитро Кіт, Юрій Сас, Юрій Човган та Роман Халус.

У дорогу ми вирушили у вівторок, 22 вересня, але до Одеси потрапили наступного дня. По дорозі ми завітали до батьків о. Ігоря Тараса та в наш монастир Матері Божої Неустанної Помочі в Тернополі.

Цілий день ми витратили на подолання шляху. По дорозі мали змогу завітати в Софіївський дендрологічний парк в м. Умані, який нас вразив своєю красою і мальовничістю. О восьмій годині вечора наш мікроавтобус дістався Одеси. При в’їзді нас привітно зустрів о. Ігор Тарас, з яким пізніше ми мали нагоду поспілкуватися. Нічліг для нас приготували парафіяни храму св. Андрія Первозванного - Віра Петрівна та п. Михайло. Їх турбота і ввічливість до нас справили незабутнє враження.

Реколекції розпочалися увечері 24 вересня урочистим внесенням ікони Матері Божої Неустанної Помочі до парафіяльної церкви. Парафіяльний храм – це звичайний будинок, пристосований для відправлення богослужінь. Зовні над входом стоїть мініатюрний купол з хрестом і табличка з назвою храму та розкладом богослужінь. В середині зроблені хори, святилище та захристія. Все до ладу прибрано і оформлено зі смаком. Будинок використано якнайкраще для користування парафіяльною громадою.

Ікону Матері Божої Неустанної Помочі процесійно зустріли парафіяни та священики. Після цього розпочалася Свята Літургія, на якій була виголошена перша наука. Тема проповіді – «Подяка Богові і Матері Божої Неустанної Помочі за двадцяту річницю виходу УГКЦ з підпілля». Дуже змістовно цікаво і просто її виклав о. Василь Іванів, ЧНІ, навівши багато прикладів з власного досвіду підпільного життя. Після півгодинної науки багато парафіян залишилось, щоб ближче познайомитись і поспілкуватись з нами. Розмова затягнулась допізна.

Вражень після першої зустрічі було багато. Найперше дивувало те, що в такому великому місті, де так мало греко-католиків, на вечірні богослужіння приходить більше сорока осіб, серед яких третя частина молоді. Парафіяни дуже активні, не стидаються признаватися, що вони греко-католики. Це люди, які хочуть працювати для Церкви, які цікавляться християнськими правдами. Багато з них навернулися від атеїзму або перейшли з протестантизму чи з інших релігій. На парафії діє два хори: дорослий і молодіжний. У неділю служаться дві Літургії, після яких проводять катехизацію для дітей. Кожної суботи збирається біблійне коло, на якому новонавернені ближче знайомляться зі Словом Божим і пізнають християнські правди. Тож реколекції для таких мирян були дуже насичені різними заходами.

Наступного дня після обіду наша група відвідала школу-інтернат у поселенні Фонтанка для дітей, які мають проблеми із законом. Там о. Василь Іванів, ЧНІ, дав науку, а брати заспівали низку духовних пісень. Діти теж пробували з нами співати. Вражає те, що вихованці інтернату добре обізнані із Святим Письмом, вивчають на пам'ять частину псалмів, добре виховані і ввічливі, цікаві та жваві. Напевно, вони беруть приклад зі скромного, простого директора, який зацікавлений у релігійному вихованні дітей.

Звідти ми поїхали до церкви, де відбулися Свята Літургія з проповіддю о.-диякона Ігоря Павлія, ЧНІ, і молебень до Богородиці, після чого знову продовжили спілкування з парафіянами. О. Василь давав відповіді на багато актуальних запитань, які ставили парафіяни.

Субота виявилася для нас ще більш насиченою. Майже весь день ми провели в церкві з парафіянами. Зранку була Свята Літургія з проповіддю бр. Олега Чихарівського, ЧНІ, після того - вінчання, хрещення двох дітей, вечірня, проповідь о. Василя і біблійне коло.

В останній день реколекцій було дві Святих Літургії, після яких о. Василь виголошував проповідь. Бажаючих парафіян прийняли в Архибратство Матері Божої Неустанної Помочі. Після всього присутні довго не могли розійтися. Вони спілкувалися з отцями і братами, дякували за реколекції, а ми, у свою чергу, ділилися своїми враженнями від Одеси.

До монастиря св. Альфонса ми повернулися в понеділок, 28 вересня, дуже вдячні отцю-протоігумену Василю Іваніву, ЧНІ, за те, що взяв нас з собою. В Одесі ми мали змогу більше пізнати людей, відкрити в собі та інших багато нового. Дякуємо Богу і Матері Божої Неустанної Помочі за такі чудові моменти в нашому житті!

бр. Роман Халус, ЧНІ