Історія перебування
редемптористів у м. Вінниці сягає аж 1957 р. В той час о. Григорій Мисак
повернувся до Львова із заслання. Радянська влада не хотіла дати йому
львівської прописки, тому він був змушений їхати до іншого міста. Боже
Провидіння спровадило його до м. Вінниці. За допомогою римо-католицьких
священиків влаштувався на роботу, знайшов помешкання.
О. Мисак був ревним священиком. Він проповідував Євангеліє невеликим
групам мирян, які збиралися по квартирах: відправляв Богослуження, уділяв
Святі Тайни. На короткий час до нього приїхав о. Богдан Орищук, але
влада не дала дозволу на замешкання. Як і о. Мисака подібна доля спіткала
о. Романа Бахталовського, після невдалих спроб прописатися у м. Львові
він приїхав до м. Вінниці, але і там надовго не затримався (лише два
місяці). Він за допомогою римо-католицьких священиків викупив будинок
у м. Хмільнику (Вінницька область) і туди переїхав. Там виконував різні
послуги душпастирства, допомагав римо-католицьким священикам у місцевому
костелі та одночасно опікувався Сестрами Згромадження Непорочного Серця
Марії, яке він у 1945 році заснував.
У 1978 р.
до Вінниці приїхав на студії брат Ігор Возьняк і навчався у о. Романа
Бахталовського історії Церкви,
догматики, морального богослов'я. Після свячень о. Ігор знову повернувся
до Вінниці, замешкав в однієї пані, влаштувався на державну роботу і
одночасно працював захристиянином в римо-католицькому храмі. Протягом
свого перебування у Вінниці виконував духовні послуги вірним: сповідав,
причащав, голосив публічні проповіді у костелі, навідував вірних в приміських
селах разом з римо-католицькими душпастирями. У 1990 р. о. Ігоря Возьняка
було обрано Протоігуменом Львівської Провінції Чину Найсвятішого Ізбавителя
і його замінив о. Михайло Хрипа.
Після легалізації УГКЦ отець Хрипа замешкав по вулиці Крутий Спуск 9
і розпочав духовну працю. Спочатку Богослуження відправлялися в приватному
будинку, де він й мешкав. На жаль, спроби знайти власне приміщення виявилися
марними. Місцева влада не дозволяла відкрити греко-католицький храм,
тому римо-католицька громада дозволила користуватися своїм. У той самий
час о. Хрипа шукав можливостей аби розпочати будову греко-католицького
храму. У 1993 р. вдалося отримати дозвіл на земельну ділянку та будівництво
храму у центрі міста. На протязі 3 років повстав новий величавий храм
Покрова Пресвятої Богородиці. А також о М. Хрипа доїздив з духовною
послугою до інших сіл у Вінницькій області. У 1992 році ним була заснована
парафія у селі Очеретня 80 кілометрів від Вінниці та підготовлене місце
для будівництва храму.
У 1996 р. у Вінниці працювали отці: Микола Волосянко, Володимр Вітовський,
Леонід Григоренко, Ігор Возьняк.
У 1997 р. тут працювали як душпастирі о. Степан Федчишин та о. Євген
Задорожний. Крім парафії Покрова Пресвятої Богородиці отці також продовжували
доїжджати з духовними послугами до громади с. Очеретня. За цей час було
впорядковано церкву у м. Вінниці та збудовано новий храм у с. Очеретня,
який в 2001р. був посвячений Преосвященним Владикою Василем Медвітом.
На даний час у Вінниці проживають та працюють два оо. Редемптористи Львівської Провінції ЧНІ: о. Михайло Волошин та о. Петро Лоза.
