Про редемптористів

Монастир св. Йосифа (м. Івано-Франківськ)


На запрошення єпископа-ординарія Григорія Хомишина 8 січня 1920 р. редемптористи відкрили нову станицю у м. Станіславові. В той час в семінарії поселились священиків-редемптористів: Йосиф Схрейверс, Домінік Трчка, Жак Де Бур і Григорій Шишкович. Тут єпископ надав їм кілька кімнат і визначив час користування каплицею та їдальнею. Одночасно ладика Хомишин віддав редемптористам під опіку церкву св. Йосифа в західній частині міста. Праця в парафії не зовсім відповідала духові Чину, оскільки там не було можливості займатися місійною діяльністю; тому редемптористи розпочали старання про побудову власного монастиря.


Влітку 1920 р. спільнота переселилася із семінарії до нового дому на вул. Панській, 9. Це був гарний будинок з дев'ятьма кімнатами та невеликим садом. Однак церква, якою опікувалися отці, була досить далеко від монастиря. Тому в 1925 р. куплено новий дім, в центрі міста на вулиці Голуховського, 61, який був сталим помешканням редемптористів аж до початку війни. З часом було заплановано збудувати велику каплицю на 1000 осіб. Завдяки підтримці владики Хомишина проект вдалося реалізувати протягом одного року. 2 серпня 1927 р., на свято св. Альфонса, в присутності великої кількості людей, що зійшлися з цілого міста й околиць, владика Григорій Хомишин посвятив нову каплицю.


Дім у Станіславові мав статус місійного дому Львівської віце-провінції. В ньому завжди мешкало більше священиків-місіонарів. Звідти редемптористи виїжджали на місії. Монастир став також осередком Архибратства Матері Божої Неустанної Помочі в Станіславській єпархії. У каплиці перебувала ікона МБНП, тому сюди приходило багато прочан. Отці обслуговували всіх, хто до них приходив: відправляли для них Літургії, виголошували проповіді, сповідали. Самовіддана праця отців приваблювала до каплиці міську інтелігенцію. Хоча спочатку ці люди приходили лише з цікавості або навіть із критичним ставленням, згодом вони ставали ревними християнами. Петро Мельничук писав в своїх спогадах: "Приємно було побачити, як суддя чи адвокат, лікар чи професор в ніч перед великими святами молились перед Святими Тайнами". Велика кількість прочан, що відвідували невеличкий храм, потребувала більшого місця для молитви. Тому о. М. Ван де Малє, ігумен дому (1930-1936 рр.), збудував перед каплицею так звану "Люрдську печеру" - своєрідну "каплицю" під відкритим небом.

1 квітня 1946 р. діяльність редемптористів у Станіславові було припинено. Монастир перетворили в дитячу лікарню, а каплицю - у громадську лазню. Лише через п'ятдесят років, коли розпався Радянський Союз і в Україні визнано свободу віровизнання, отці знову з могли повернутися до міста, яке тепер називається Івано-Франківськ.

15 травня 1993 р. на окраїні міста було посвячено хрест. Відправу очолили владики Іреней Білик і Софрон Дмитерко. 4 липня 1993 р. о. Микола Гнатишак розпочав відправляти Богослужіння біля посвяченого хреста, а згодом стараннями о. Івана Білика там постала дерев'яна капличка. Наріжний камінь нової церкви було посвячено в кінці серпня того самого року. Величний храм в кілька років не тільки прикрашає місто, а є місцем молитви багатьох людей. 


Настоятелі монастиря св. Йосифа:

Схрейвер Йосиф 8 січня 1920 – 22 серпня 1921

Кінцінгер Ектор 22 серпня 1921 – листопад 1923

Де Вохт Йосиф листопад 1923 – 6 травня 1930

Ван де Малє Маврикій 6 травня 1930 – 13 серпня 1936

Де Вохт Йосиф 13 серпня 1936 – 14 травня 1937

Бульс Ахіль 17 грудня 1937 – 4 березня 1939

Величковський Василій 4 березня 1939 – вересень 1941

Бахталовський Роман вересень 1941 – 1 квітня 1946

Гнатишак Микола 4 липня 1993 – 28 травня 2002

Федчишин Степан 28 травня 2002 – 15 липня 2003

Павлуцький Михайло 15 липня 2003 – 7 червня 2005

Волошин Михайло 7 червня 2005 – 1 листопада 2008

Бичок Микола 1 листопада 2008 – 1 серпня 2010

Бубній Михайло 1 серпня 2010 – 25 лютого 2014

Цікало Андрій 25 лютого 2014 




КОНТАКТИ

76006 м. Івано-Франківськ вул. В. Івасюка, 48

тел. (0342) 77 15 13 факс (0342) 77-15-12

http://hram-mbnp.if.ua/